Візуалізація до глави_незабаром фінал

Вітаю. Безплатна книга “Її, мій викладач” наближається до фіналу. Залишилося кілька глав. А якщо досі не почали її читати — саме час. Я не одразу поставлю ціну по завершенню, але, ймовірно, це станеться пізніше. Ви точно встигнете дочитати.

А що далі? Це питання кілька днів не дає спокою. Я запитала себе: “Може, не ставити крапку в цій історії?” Це могла б бути непогана дилогія. І якраз сьогодні навіть міркувала, які теми в другій книзі можна розкрити та як закрутити сюжет. Або ж я таки нарешті дам спокій героям, яких і в першій книзі непогано розсколихало. Така от дилема. Пишіть у коментарях або в соціальних мережах, що б ви почитали — легку романтичну історію чи пригодницький екшен?

Уривок

Я впізнаю голос і напруга спадає з плечей .

— Романе… — наосліп йду до чоловіка, і світло з вулиці поступово відкриває його обличчя. — Мене зачинили. Я думала, що доведеться провести тут ніч, оскільки…

Враз втрачаю контроль над емоціями. Замість того, щоб пояснити, як опинилася зачинена на горищі, ковтаю важке повітря. У горлі набрякає, очі печуть.

— Не дарма я запідозрив неладне, — каже Роман і притискає мене до себе.

Я згинаю руки, міцно стискаючи стан чоловіка. Щока притискається до міцного плеча. Пальцями стискаю тканину шкіряної куртки на спині Романа. Ніщо в цілому світі зараз не змусить відпустити виваженого чоловіка, який так вчасно прийшов на допомогу.

— Алісо, хто це з тобою зробив? — запитує він, коли стікає хвилина розміром у вічність. — Ти постраждала?

Я зазираю в очі навпроти. Пам’ятаю, що вони карі, але зараз здаються значно темнішими, більш виразними.

— Ні, але… Це зараз не важливо, — струшую головою. — Мені вдалося з’ясувати, що в будинку переховувався хлопець Діани. Через нього Размік у реанімації!

— Головне, що ти привела нас сюди, на дачу, і тепер слідство покаже, хто винуватий. Та воно того не вартувало б, якби з тобою щось сталося.

— Усе обійшлося, — судомно киваю, заспокоюючи і викладача, і себе. — Просто забери мене звідси.

Спокійного вечора, рідненькі

Ваша Кейт❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ira
23.03.2026, 20:14:24

❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Кейтрін Шкроб
24.03.2026, 07:39:37

Ira, Ого, дякую

avatar
MillaS
22.03.2026, 20:41:18

❤️

Кейтрін Шкроб
22.03.2026, 23:27:12

MillaS, ♥️

Інші блоги
Моя книга «я купив тебе» - завершена.
Це історія, яка народжувалась у темряві, напрузі, емоціях і постійних виборах між довірою та страхом. Я вкладала в неї все — персонажів, які не відпускають, моменти, що болять, і фінал, який, сподіваюся, залишить у вас післясмак
Інформаційний пост ‼️
Любі, трохи вирішила по креативнічати(⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠) С минулого поста, я побачила, що багатьом сподобалася ідея з картками, для вас я підготувала ще дві картки двох персонажів, які вже з'являлися у романі
Дихати(не)тобою...
Новий розділ вже чекає на тебе...❤❤❤
Сьогодні останній розділ та епілог!
Діана виходить першою. Попри блідість від хвилювання, її обличчя сяє щастям. Вона обертається до тих, хто залишився в салоні запрошуючи вийти. Анна-Марія виглядає як справжня спадкоємиця імперії: елегантне пальто, бездоганна
...
Напишу тобі лист. Відправляти не буду. Ти — мертвий. Я збираю колекцію снів Замість фото в сімейний альбом. Мені кажуть — це хист: Ти також був свавольний, упертий. Залишилося місце порожнє за нашим родинним столом. Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше