✨Універсальної формули нема, всі ми різні.✨
Наприклад, Тетяна Губоній, в флешмобі якої я брала участь, вже не вперше показує, що надихається картинками. А для мене це щось на межі фантастики. Я спробувала ТУТ. Новий досвід, який ще раз довів мені, що для одноразової акції цікаво, але не в перспективі. Я інша.
А Morwenna Moon у своєму блозі «Звідки беруться сюжети» написала, що її поштовхом стала новина по телевізору. Ось тут я вже більше можу себе асоціювати. Втім, якісь цікаві новини є скоріше малесеньким пазликом, який я можу використати у вже готовій задумці.
То що ж надихає мене? Можливо, музика? І так, і ні. Знову ж таки, спочатку з’являється ідея, а вже потім я шукаю музичній супровід під свій процес написання. І оскільки прямо зараз пишу дарк роман, то поділюсь плейлистами. А раптом комусь теж допоможе.
- Чуттєво і гаряче
- Чуттєві тексти, надрив емоцій
- Жіночий пов
- Унікальна добірка, а візуал – навіть мене може надихнути
Я довго думала, як ж у мене народжуються ідеї. Їх багато, лежать собі у папці «література», щось там назавжди незавершено, щось модифікується і перероджується, а щось одразу спалахує і я пишу. Як ці ідеї взялися???
Більша частина прийшла до мене уві сні. Чесно, вночі в черепі такі блокбастери крутять. Але ж мають бути причини для них.
Якщо казати про «Обов’язок принцеси», тут я знаю точно. Вийшов Тор:Рагнарьок. Подивилась, закохалась в Локі. Оп! Наснилось про дівчину воїтельку між двома братами. Ну а далі з такої простої зав’язки народились протистояння, інтриги, змови, купа неоднозначних персонажів.
Якщо казати про «Таємницю Скарлет», то, мабуть, це певний протест всередині, відповідь на старі установки «про правильних, хороших дівчат». Сон був іншим, про героїню в пастці самотності і раптову закоханість, але тепер історія змінилась до невпізнанності, особливо з виходом Резідент Івл Реквієм. О, Леон, беремо за канон головного любовного інтересу і др… пишемо.
Отже, мій мозок щось там собі тихо збирає, складає, а при появі якогось гарного чоловіка надсилає мені сни. Що зі мною не так? Чи я не одна така? І ні, сни не 18+(на жаль), а цілком сюжетні.
❤️❤️❤️А що надихає Вас? Можливо через Ваші відповіді я десь знайду схожість з собою, відкрию нові джерела, усвідомлю щось приховане всередині, або ж Ваш досвід відгукнеться спробувіати.❤️❤️❤️
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСюжети... Вони як гуки — вони на деревах!
А якщо серйозно, то ось найближчий приклад:
Я намагаюся взяти Invictus у гаммі, тож після книги, яку я зараз пишу, я дуже сильно хочу написати щось по Сталкеру.
Тож, якщо підвести до того, що я хочу сказати, той, хто шукає історії — завжди знайде собі якийсь сюжет. Усе навколо сюжет і я гадаю, що письменника відрізняє від звичайної людини саме те, що він ось так бачить світ: у сюжетах.
Бізнесмен дивиться і бачить гроші. Пожежник — аварійні шляхи при пожежі. Військовий — можливо якісь укриття чи укріплення. А письменник бачить сюжети, коли дивиться на світ)
LibertyFox, Шось у Вас групи і друзі підозрілі, і не просто десь там сховані, а прям на першій сторінці... Вибачте, але для мене це принципово, тому мабуть лишаємось тут. Я підписалась, буду слідкувати, коли вийде щось по Сталкеру.
Мене також надихають арти.
Як побачу якусь картинку, одразу виникають діалоги та сюжет
Олеся Глазунова, Дякую, подивлюсь)))
Ну та новина з далекого дитинства скоріше дала мені якийсь підсвідомий поштовх, щоб я свою творчість в якийсь момент направила саме в це русло. А от картинками теж надихаюсь ))
Morwenna Moon, А що найбільше надихає?) Картинки? Чи щось інше?
Дякую за згадку! До речі, щодо натхнення: я, звісно, люблю гарні картинки, але надихаюся зовсім іншим — викликами. Не можу прийняти весь кредит за цей флешмоб, бо сама ідея належить Дієз Алго. Вона прочитала мою історію (написану задовго до цього, за картинкою) і сказала, що це звучить як чудовий флешмоб.
Щоправда, вона сумнівалася, що таку картинку взагалі можна знайти. Ну… я прийняла виклик )) Так і народився цей флешмоб. Здається, вийшло непогано — наскільки знаю, він досі біжить далі. Тож свій челендж я виконала: надихнула інших )) У вас, наприклад, вийшла дуже ніжна історія!
Tatiana Gubonyi, Добре, вже біжу)
Музика. Картинки. Інколи ші самостійно додає якісь деталі, що виходить набагато краще і цікавіше, ніж я планувала. Тоді персонаж і атмосфера змінюється.
Міла Шан, Але коли він вже створив, попав, а треба поміняти позу і локацію - це біль...
В мене має бути емоційний гачок. Братися він може звідки завгодно, але... З флешмобом перша думка " Як тут можна щось написати?! Все лінійне, позитивне, однозначне" А потім подивилася на людей, що читають серед розсипу книг і подумала : а що, якби в кожній книзі було написано одне й те саме? Одне речення...
Дієз Алго, Так, емоції мені теж важливі, особливо для процесу написання. І ці емоції може створити музика. Хоча, у мене цей емоційний гачок може бути і в гарних чоловіках) І не просто гарних, а прямо ГАРНИХ.
Теж інколи в голову приходить ця думка: "А що якщо?". Але це вже приходить, як результат зацікавленності)
Чогось одного немає. Трохи там, трохи там.
Ірина Скрипник, Це класно, Ви різносторонньо розвинена особистість.
Я б так теж хотіла, але часто зіштовхуюсь з якимось внутрішнім протестом, що от це - точно ні.
Мене надихає те, що я проживаю. Але з різних причин не можу проговорити це з людьми, які мене оточують. Це я зрозуміла, коли написала половину першої книги в своєму житті. В своїх героїв я вкладаю те, про що боюся сказати вголос сама. Або ж боюся бути непочутою правильно. До кінця не розібралася сама… Мені надзвичайно складно прописувати негативних персонажів, бо я пропускаю їхню роль через себе. І від того можу відходити ще деякий час. Цікаво, як це відбувається в інших авторів…
Марія Михалко, Ооо, це дуже точно підмічено. Я чомусь про це не подумала, а дійсно, роблю таке теж, навіть не свідомо.
В мене немає негативних персонажів, от я ніби намагаюсь зробити злого-страшного антогоніста, а він до мене шепоче про свої травми, минуле, потім робить те, чого я не очікувала... Я не те, щоб пропускаю їх через себе, але дуже уважно спостергіаю.
Дякую, що поділились ❤️❤️❤️
Мене надихає правда. Навіть якщо вона гірка, незручна чи болюча. Я почала писати, бо зрозуміла: якщо я промовчу про те, що пережила, цей досвід просто згорить разом зі мною. А якщо напишу — він може допомогти комусь іншому не зробити моїх помилок або просто відчути, що він не один. Моє натхнення — це кожна жінка, яка знайшла в собі сміливість змінити своє життя. Саме про них і для них мої рядки. ?❤️
Джулєта Матикота, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати