Флешмоб "Оповідання за картинкою"

Приєднався до флешмобу, організованого чарівною Тетяною Губоній

Оригінальний пост та правила - осьде.

Картинка - осьде:

Запрошую до двіжу:

✍ Анну Лінн

✍ Юлію Марченко

та ✍ Адріана Анжелворда,

якщо вони, звісно не проти)) Та й взагалі всіх, кому цікаво

~~~

Шифр 77

В малому залі бібліотеки Biblioteca Municipal de Coimbra цього ранку було малолюдно. Дівчина у легкому світлому пальто, що з замріяним виглядом вчитувалась у сторінки невеличкого томика у темній палітурці. Усміхнений сивий дідо у кепці-восьмиклинці та потертому кашеміровому піджаку – щоранку він приходив сюди, брав під пахву чергову пузату книженцію та прямував до столика – щоразу того ж самого. Темноволосий юнак у джинсовій куртці, що зосереджено вивчав пухкий довідник з архітектури безпілотних систем.

Завсідники.

Лейла м’яким плавним рухом перегорнула сторінку. Цікава книга, і сюжет неординарний – років так у п’ятнадцять цей твір мав би всі шанси стати для неї одним з улюблених. Але цього разу – не те. Знов не те. Що на сімдесят сьомій сторінці, що у сьомому абзаці сьомого розділу, що… Перечисляти можна довго, та чи є сенс?

За роки служби в МІ6 це була, мабуть, найбезглуздіша її місія. І водночас – одна з найважливіших. Власне, скаржитись гріх: організація оплачувала перельоти-переїзди, морські подорожі та проживання. Чом би й не скористатися можливістю побачити світ?

І вона мандрувала, від країни до країни, шукаючи інформацію. Ісландія, Франція, Україна (де їй довелось застосувати всі свої навички та акторську майстерність, аби уникнути зайвої уваги від “колег” з ГУР). Тепер от – Португалія.

Все почалось два роки тому, у 2030-му, коли на орбіті з’явився невідомий чужопланетний корабель і передав на усіх урядових каналах одне й те саме повідомлення.

Прибульці виявились не позбавленими почуття гумору. Повідомлення обіцяло доступ до позаземних технологій та інших світів – але лише представникам однієї конкретно взятої держави чи корпорації, що зможуть розшифрувати закодовану у другій його частині інформацію.

Ключ до шифру містився в одній з написаних людством за усі століття його існування книг. В якій саме – хитромудрі ксеноси, звісно ж, не повідомили. Була лиш певна сукупність ознак і таємничча фраза: “Число 77 допоможе вам”. Що саме означало це 77 – теж невідомо.

Окремими приписом значилось: “Використовувати штучний інтелект та будь-які автоматичні засоби обробки інформації – заборонено. Ми стежимо!”. Гумору та кмітливості іншосвітянам точно не бракувало. 

Тож у гру включився старий добрий людський ресурс. А саме та його частина, що мала необхідні навички, аби дістати будь-яку інформацію з-під землі – навіть без ШІ та комп’ютерів.

Лейла закрила книгу, повернула її на полицю, недбалим рухом поправила довге каштанове волосся та роззирнулась. Цікаво, чи є тут її “колеги по ремеслу” з інших контор?

От, наприклад, той старигань – привітно всміхнувшись дівчині, він саме прямував до свого звичного місця за столиком. Серед “спеців” з різних країн ходила напівбайка-напівлегенда про оперативника ГУР під кодовим іменем “Дід Панас”. Достеменно про нього ніц було невідомо, окрім дуже загального опису – непоказно вдягнений чоловік років вісімдесяти на вигляд. Та, судячи з деяких непрямих відомостей, цей “дід” міг дати фору багатьом досвідченим агентам – попри чималий вік.

А отой одягнений у джинсу хлопчина? Теж не вперше треться тут, і цікавиться виключно технічною літературою. Цікаво, звідки? ЦРУ? Моссад? Парагвайська розвідка? Чи, не будь зайвий раз пом’януте, ФСБ – залишки чиєї агентурної мережі у країнах Європи ще досі повністю не вичистили, після фізичного знищення верхівки організації та, власне, ліквідації всієї іхньої держави у 2028-му.

Хлопець між тим продовжував зосереджено гортати свою книгу. Він був звичайним собі хлопцем у джинсовій куртці, безмежно далеким від ігор спецслужб, прибульців та усяких таємних знань. Останні кілька тижнів він шукав тут інформацію для дипломного проекту.

А ще йому дуже подобалась дівчина у світлому пальто – та він вже котрий день не наважувався підійти і заговорити до неї.

Вранішнє південне сонце грайливо зазирало крізь вікна.