Завтра. Новий розділ.

Елевонда. Розділ у якому жарт виявився правдою.  Що саме стояло за пропозицією Айрін стане відомо пізніше ( А вона мала бути всього лиш лиходійка на дві сцени і не відігравати більше жодної ролі. Айрін зараз – моя улюблена героїня без якої я не уявляю цю книгу) 

 – То коли підемо розписуватися? –  запитала замість привітання. 

–  Ти про що? –  не зрозуміла я, а коли до мене дійшло захотілося провалитися кудись під землю, –  це був усього лиш жарт та й ми не настільки близькі, щоб я тобі допомагала. 

Вона важко зітхнула. І вийняла сервіз з гарними однаковими чашками. 

Ми йшли різними боками стежки, як і завжди, мабуть. Поруч, але паралельно. 

–  Справді? –  він зупинився і глянув на мене поглядом, наче й справді не може пригадати. 

У нього якісь проблеми зі спогадами, чи що? Хоча мене ж це не стосується.  

–  Насправді ж я хотіла вибачитися за вчора. Це був тільки жарт, та й ти сам знаєш, що половина з того, що я говорю –  не серйозно, –  сказала я дещо плутано і на одному подиху. 

–  Знаю, –  усміхнувся він цілком щиро, – ти й справді інколи ведеш себе як дитина, –  і пішов собі далі, наче його слова не могли мене образити. 

За сніданком, який приготували Тео і Вел ми сиділи на терасі і спостерігали як все застилає стіною дощу. 

Це було так дивовижно і дещо лякало мене, бо уперше в своєму житті бачила таке явище. 

– Лексі, – покликав мене Тео, мабуть, вже вдесяте зважаючи на його тон. 

Я нарешті зі смутком відвела свій погляд від вулиці, наче боялася, що щось зміниться, якщо я це зроблю. 

– Вибач, – тихо сказала я, – про що ви говорили.

– Тоді я помию посуд. Дякую, – сказала щиро. 

– Чудово. Ти мені подобаєшся ще більше ніж раніше, – Айрін сперлася на руки і подивилася на мене якимось дивним поглядом. 

Потрібно перевести тему і якнайшвидше інакше ця ситуація знову зайде кудись не туди. 

Елевонда. Не вірю, що це кажу, але мені справді подобається їхня пара. Сумно, що все не так як я планувала спочатку. 

Телеграм канал 

Тік ток