Ярослава завжди вважала, що мама пишається її схожістю з Оксаною. Та, схоже, є речі, про які краще було не запитувати…

— А хіба не ти цього хотіла?

— Ярославо…

— Ні, послухай! Ти пишалася цією схожістю, поки вона залишалася просто милою картинкою. А тепер, коли я почала ставити незручні запитання, що стосуються її минулого, ти раптом хочеш, щоб я стала іншою?

— Я просто не хотіла, щоб ти успадкувала її смерть, — ледь чутно прошепотіла вона.

Але розмова з мамою - лише початок.

У лікарняній палаті на Ярославу чекатиме дещо значно страшніше…

І фотографія, яка доводить: за ними стежать.

«Закохати, щоб знищити»
Іноді правда має надто високу ціну.

https://booknet.ua/book/zakohati-shchob-znishchiti-b460740