Спойлер до нової глави "Залікуй мої рани".

Роздягальня була тихішою за зал. Там були тільки вони.

Артем стояв біля шафок, схрестивши руки.

Андрій сидів на лавці, вже в екіпіруванні, бинти на руках, погляд зосереджений.

Я зайшла й зачинила двері. На секунду всі мовчали.

— Як він? — спитала я у Артема.

— Готовий, — коротко відповів він. Я підійшла до Андрія. Сіла навпроти.

— Пам’ятаєш, що ми говорили?

Він кивнув.

— Не даю йому розігнатися. Забираю центр. Працюю швидко.

— І?

— Не перегоріти.

— Так. — Я подивилась йому в очі та ледь усміхнулась. — Я в тебе дуже вірю.

Він завмер на секунду. І це було важливіше за будь-яку стратегію. Артем тихо хмикнув.

— Ну тепер ти точно не маєш права програти.

Андрій усміхнувся. Нервово. Але щиро.

Я підвелась.

— Побачимось у рингу.

І вийшла.

 

Чи погодиться Даніель з вибором Марти? Андрій гідний боєць?