Ф.А.К

Вітаю, шановна спільното! ✨

Сьогодні я до вас із черговим звітом у межах марафону «Дарк роман». І цього разу на моєму шляху зустрівся дуже зухвалий, неординарний та по-доброму абсурдний твір — збірка оповідань «Ф.А.К.» від автора Микола Кіт.

Скажу одразу: назва повністю виправдовує свій вайб! ? Але чи варто радіти такому читанню? Давайте розбиратися.

? Що «б’є в очі» (у хорошому сенсі):

По-перше, обкладинка. Погляд кота, в якому відображається пляшка — це стильно, магічно і одразу виділяє книгу серед сотень інших. Миколо, задум просто чудовий!

 Що сподобалося найбільше:

Творчий процес «з пляшкою». Опис того, як головний герой Назар намагається писати, і поява кота-редактора, який починає диктувати свої умови — це просто життєво для кожного автора!

Містичний «синій» наставник. Перетворення звичайного домашнього кота на потойбічну істоту додає сюжету класної абсурдності та драйву.

Стиль та гумор. Це суміш іронії та легкої філософії «на дні пляшки». Читається на одному диханні. Навіть без пафосних троянд атмосфера тримається на самій лише харизмі персонажів.

Що може здатися «на любителя»:

Герой Назар на початку досить песимістичний, а його манера вести щоденник спочатку здається уривчастою. Проте в цьому і є фішка: ми бачимо, як у ньому ніби «запалюють вогник», і оповідь стає дедалі жвавішою.

 Вердикт: Радіти чи ні?

Однозначно радіти! Якщо ви шукаєте щось свіже, без зайвого пафосу, з міцним гумором та дрібкою містики — вам сюди. Хоча це марафон дарк роману, такий комедійний фентезі-елемент став для мене справжнім ковтком свіжого повітря.

Миколо, бажаю натхнення вам і вашому синьому Коту (сподіваюся, він не буде занадто суворим редактором)!  Чекаю на наступні розділи.

А ви вже знайомі з творчістю Миколи Кота? Пишіть у коментарях, як вам такий «алкогольний» вояж! ?

З любов'ю, ваша Ася Рей ✍️