Ви ж мене знаєте, я не можу довго всидіти на місці! А тому взяла участь у черговому марафоні, тепер вже від чарівної Джулєти Матикоти на тематику "Дарк роман". Потрібно було прочитати три різні за настроєм та подачею твори, тож я, не відкладаючи у довгий ящик, пішла знайомитися з авторами та їхніми книгами.  А що з цього вийшло – читайте далі))

Як вдало поєднати кота, алкоголь та фентезі

Ось вам доводилося бачити кота, що розпиває спиртні напої? А собаку без лап та вух, що лащиться до господаря? А бабок, що повертаються з того світу? Ні? А я ось вже з усім таким знайома. І це все завдяки твору “Ф.А.К.” Миколи Кота. (Ой, недарма цей добродій вибрав собі такий псевдонім)

Атмосферний, гумористичний роман про алкоголізм та усі його прояви. Цікаві особистості, які борються зі своїми демонами, різні життєві обставини, які змушують прикладатися до пляшки та неперевершений сарказм у всьому.

Висновок: якщо хочеться подивитися на проблему залежності з цікавого й дуже неординарного боку – вам обов’язково сюди!

Небезпечна одержимість чи український рімейк Нетфліксівського “Ти”

Любов може бути всеоб’ємлюючою. Але частіше вона й небезпечна. Адже ти можеш втратити себе в людині. Або ж це лише гра у кішки-мишки? Хоча до кінця й не зрозуміло, хто таки виявиться жертвою у фіналі. Саме про такі ігри в одержиме кохання і твір Анастасії Коулд “Капкан для метелика”.

Нарощування напруги між головними героями, жертва, яка не хоче тікати від свого переслідувача, однак, і миритися зі станом речей не бажає. Тут є все, щоб цікаво провести вечір з книгою. Іноді здавалося, що Джонатан – це мій несвятий Валентин, який повинен володіти своєю коханою попри все. А тому й цікаво було поспостерігати за таким “темним кардиналом” збоку. 

Висновок: Маст хев, якщо вам подобаються гнітючі історії про залежність жертви та переслідувача та напруга, яка тримає до останньої сторінки.

Таємниці обителі або безгрішних не буває

Ох, і полоскотала ж нерви Ірина Звонок своїм романом “Монастир Святої Бригіти”. Тут тобі й таїнство сповіді, й передісторія дівчини, яка несамовільно стала Нареченою Христа. І ще, не сумніваюся, багато таємниць, які будуть розгортатися у монастирі. 

Приємно вразив стиль написання, що одразу ж занурив мене в іспанську глибинку з її догмами, пуританським вихованням та патріархальним устроєм. Іноді хотілося обурюватися (на батьків ГГ), іноді було кумедно спостерігати за гріховними священнослужителями, які прикриваються християнськими чеснотами, а самі не проти порушити кілька заповідей.

Висновок: Цікавезна історія, яка особисто для мене лише починається, бо обов’язково дочитуватиму до кінця. Дуже вже цікаво, як складеться подальша доля Урсули.

Ну що ж, мені з творами цього разу неймовірно пощастило. Писати коментарі було неважко, а марафон виявився таки дуже вдалим! За що дякую і авторам, і організаторці!!!