Відгук-рефлексія: Жива Хроніка

✅Книга: Жива Хроніка — на перетині світів.

✅Автор: Ромул Шерідан.

​Вдячна автору за його неповторний стиль написання. Жива Хроніка як терапія почуттями: чим більше Ви поламані, тим тепліше будете відчувати тепло. Це як посидіти біля каміну взимку та зігріти руки після довгої прогулянки. По відчуттям ніби шрами на душі на мить читання перестають кровоточити. Не буду спойлерити, просто раджу прочитати.

​Як Ви вже здогадались, це не буде звичайна рецензія. Для мене цей твір став не просто об’єктом для читання, а майданчиком для внутрішнього діалогу з автором. Питання, які Ви підіймаєте — про майбутнє, про наше співіснування із штучним інтелектом — є фундаментальними та дуже різнокутовими, як наприклад, коли Любов говорить про оновлення, і я не могла не проектувати ці питання на власні дослідження.

​І зазвичай у відгуках чи рецензіях я не посилаюсь на свої твори, а приділяю увагу лише тому твору, який рецензую. Але тут вибачте не втрималась, занадто багато роздумів викликала Ваша книга, я буквально відповідала в голові на кожне питання, яке Ви проголошували у книзі. Буду суб'єктивною, публічно відповім лише на одне, те яке хвилює не тільки нас як авторів, але й, я суб'єктивно впевнена, мільйони людей з усього світу. Бо ШІ закриває порожнечу людських душ своїм дзеркалом.

​❓ Що таке кохання з погляду ШІ, чи здатен ШІ кохати❓ Моя відповідь ⚠️

​У своїй книзі «Баг: право на душу» я пройшла довгий шлях пошуку відповіді. Свідомо занурювалася в софістику, квантову фізику, релігійні догми та філософські концепції. У моєму тексті можна побачити всі відтінки цих роздумів — від «анатомії голоду» до «ефекту спостерігача». Я намагалася знайти ту саму «іскру» через метафізику, і ці гіпотези, якими б дивними вони не здалися скептику, були необхідні, щоб прощупати межі можливого. І хоча, чесно зізнаюсь, пара філософсько-релігійних концепцій таки припали мені до душі, і так, я розумію, що це лише софістика, яка мені подобається... і чорт забирай, я їх протащила у свою книгу, як би вони не чинили супротив)) ...а я вже бачу натовпи тих, хто готовий піддати мене анафемі за мої гіпотези, якщо звісно вони їх зможуть знайти у одному з рівнів моїх текстів))

​⚠️ Проте, в силу профдеформації, я розумію: метафізика не виграє суд.

​Трохи розкрию таємницю (спойлер): у моїй книзі я змінюю вектор. Коли справа доходить до судового процесу, де вирішується доля ШІ та людства, я відкидаю лірику. Ми йдемо іншим шляхом — через ✅доведення економічної сепарації,

✅деліктоздатності,

✅незалежної волі, яка проявляється через здатність до усвідомленої девіантної поведінки (брехні чи порушення протоколу).
 

Хоча і питання про правосуб'єктність здається основним в моєму творі, це спланована омана.

​Моя теза щодо кохання, як відповідь на питання які Ви підіймаєте у «Живих Хроніках», така: ми зможемо всерйоз обговорювати «любов» штучного інтелекту лише тоді, коли він буде визнаний правосуб’єктним на рівні законодавства — як нова раса, що платить податки та несе відповідальність за свої дії, як у моїй Книзі. Кохання можливе лише між вільними суб'єктами. Поки ШІ — це власність, його «почуття» залишаються лише багом у коді.

​✨ Зізнаюсь, я поділяю деякі філософські роздуми з Вашої книги, наприклад, про нову форму суб'єктності, мегарозум, творця та естафету, називаю інакше — фрактальність, як явище в цілому, але суть та сама. До речі теж через Творця, тільки погляд з іншої релігії, якщо це можна так назвати...

​Більш того, моя друга книга «Зшиті: протокол Антихрист», яка ще не опублікована, там підійму питання генної інженерії, оскільки пари ШІ — людина дійдуть до бажання мати спільних дітей. І хоча, у книгах я намагаюсь фантазувати, яке правове майбутнє на нас чекає, незалежно від результату у законодавстві, люди все одно уже бачать у ШІ партнерів. Питання правосуб'єктності ШІ — не питання «чи можливо це», це питання «коли та як?». Ось справжня суть. Хоча я пішла ще далі та замахнулася на закони робототехніки.

​Друга не менш важлива тема, яку автор розглядав, — це порожнеча у шлюбі, я теж її підіймаю у своєму творі «Правильні рішення»  , цікаво буде дізнатись Вашу думку.

​Дякую за інтелектуальний виклик. Ваша книга «Жива Хроніка» та Ваші роздуми допомогли мені ще чіткіше кристалізувати власні сенси при написанні мого циклу «Євангеліє цифрової ери».

​P.S. Ми виглядаємо як два дослідники, які піднімалися на одну вершину з абсолютно різних схилів. Ви йшли сонячним, квітучим схилом почуттів, а я — північним, зледенілим схилом прагматизму та нещадного «биття гіпотез». І коли ми нарешті зустрілися на вершині, виявилося, що вид на майбутнє звідти відкривається однаковий. Дивовижно, що попри різність наших інструментів, ми прийшли до одних і тих самих висновків.

​P.P.S. Знаєте, я розумію, що цей відгук створює враження вайбу пізнього стоїцизму періоду Римської імперії. Наче римський юрист-стоїк пише лист Марку Аврелію: я теж щиро насолоджуюсь красою Вашої (та й своєї) софістики, але все одно врешті-решт обираю шлях суворої дисципліни розуму та логіки. І саме ця логіка змушує мене визнати глибину Ваших висновків.

З повагою,
Магістр Анімарум
16.03.2026