Пристрасть і емоції на межі - Знижка.+оновлення.

Доброго вечора, мої хороші!

    Сьогодні   діє  знижка  на  книгу  "Гуляй, мажоре".  До   закінчення  дії   знижки   залишається  кілька годин.   Поспішайте!  ;)))

Анотація

- Ось ти і попалась мала. Що ти тут робиш? Ти що слідкувала за мною?
- Дуже ти мені потрібен. Я тут працюю.
- Та ти що. І хто ж цікаво, тебе взяв на роботу?
- Маргарита Петрівна.
- Хм. А вона знає, що взяла на роботу злодюжку?
- Я не злодюжка. Відчепись виродок. - я хапаю її за підборіддя і до болю стискаю пальцями .
- Що ти сказала, злиденка? Як ти смієш відкривати свій рот, в мою сторону? Тебе мати не вчила як потрібно розмовляти з людьми?
- В мене немає матері.
- Тобто, ти в нас ще й сирітка?- бачу як в її очах з'являється волога і не можу відвести від неї погляду. Сльозинка котиться по щоці, вниз до підборіддя і я наче зачарований слідкую за цим. Дивлюсь на її губи і сам себе не розумію. Чорт забирай!
- Чому ти така мерзота, Дене?
- Тому що життя в мене мерзенне, мала.

    УРИВОК:

      Коли  Даша  сказала  що кімната  готова ,   я  пішов  в ліжко   і  дуже  швидко  заснув.  Посеред  ночі  прокидаюсь  від  того,  що страшенно  хочеться  пити, мабуть впала  температура.  Підіймаюсь  і  йду  на  кухню.  Попив  і  вже  хотів  йти  до себе,  як  помітив  що  під  вікнами  хтось  ходить.  Придивляюсь.  Нічого  не  видно.  Беру  ніж  і   тихенько  виходжу  з  будинку.  Іду  в   ту  сторону,  звідки  бачив  рух.  Підходжу,  нікого.  Роздивляюсь  навкруги ,  як  раптом  чую  шурхіт  за   спиною.  Різко  розвертаюсь  виставляючи  перед  собою  ніж  і  чую  вереск. 

   -  Дашо,  с*ка.  Ти  якого  біса  тут  лазиш   посеред  ночі?  Я  мало  не  прирізав  тебе,  ідіотку.

   -  Ти чого  верещиш,  придурок?  Це  ще  хто  з  нас  ідіот.   Я  на  людей  з  ножем  не  кидаюсь.

   -  Рот  свій  закрий  і  вали  спати ,  злиденка

   -  Собі  закрий !  Мажор  бісів.-  ловлю  долонями  її  обличчя,  притягую   до  свого  рота,  і  грубо вриваюсь в  її  рот  язиком. А  ця  дикунка,  кусає  мене  за  губу.

   -  С*ка, - шиплю і  відчуваю  в  роті   металевий присмак. -  Ти  божевільна  дикунка.

    -  А  ти  імбецил  мажористий,  якщо  ще   хоч  раз  до  мене торкнешся... - не  встигає  договорити,  в  один  рух  перекидаю  її  через  плече   і  зробивши  кілька   кроків  під  її  прокльони,  кидаю  Дашу  в  басейн. 

   -  Охолонь , ящірко.-  кажу  і  розвернувшись швидко  йду  в  будинок ,  поки  не  вбив  цю  пришелепкувату.

   - Виродок!  Мажор  клятий!  -  чую  навздогін. 

    Заходжу  в  кімнату  і  намагаюсь  заспокоїтись.  Це  хриново.  Чим  більше  вона лається,  тим  сильніше  мене  заводить.  Дивлюсь  в  дзеркалі  на  опухшу  від   її  зубів  губу  і  розпливаюсь  в посмішці.

    -  Дикунка.

    Через  кілька   хвилин  чую  рух  в  коридорі  і   як  закриваються  двері  в  кімнату  Даші.   Лягаю  в   ліжко.  Завтра  нас  чекає  цікавий  день.  Ми   й   кілька  хвилин  не  можемо  витримати один  одного,  а  це  цілий  день.   Сподіваюсь ,  що до  вечора  дотягнемо  обоє...

Щойно було оновлено книгу "Шеф моєї мрії". Книга буде безкоштовною до завершення. Приєднуйтесь.

УРИВОК

  - Припини. Мені. Брехати. Мамо. - карбую кожне слово. - Тато виявляється допомагав нам фінансово. Як я розумію,  він робить це до цього часу... Він все життя піклувався про мене і любив. - через сльози вже нічого не бачу, але продовжую кричати. - Тато любив і любить мене. Любить точно більше ніж ти. Ти не знаєш що таке любов. Мені тебе шкода. - вона замахнулась щоб мене вдарити, та удару не було.

  - Ще раз піднімеш на неї руку, вирву з коренем. Зрозуміла? - гарчить Олександр. Звідки він тут взявся? - Ти як, мала? 

  - Нормально. - витираю сльози. 

  - А ти хто взагалі такий, щоб мені погрожувати в моїй квартирі? - гарчить мама. Тут з кухні виходить Микола. 

  - Ей, мужик, забирайся звідси. - Олександр не дав йому договорити. Просто розвернувся і дав кулаком в пику, що той знов залетів на кухню. 

  - Я зараз поліцію викличу. - кричить мама і біжить рятувати свого слимака. 

  - Ти все зібрала? - спокійно запитує в мене шеф. - киваю і пхаю в кишеню лист разом з конвертом. - Поїхали звідси, мала. Тобі тут більше робити нічого.

  Гарного вечора  і  тихої  ночі!

  Бережіть себе і своїх близьких!