? Шкірка від банана: як не послизнутись

Коротка інструкція для авторів-початківців і маленький подарунок — уривок із нового розділу «Міленіума», який вийде у четвер о 20:00.

Мої вітання!

Це короткий гайд для тих, хто вирішив видати свою книгу — самостійно або разом із видавництвом. А ще тут уривок із нового розділу «Міленіума», щоб ви зрозуміли, до чого тут бананова шкірка.

Ви ще тут? Залишаєтесь? Дякую.

Спочатку — уривок. Потім — поради. Це мій особистий досвід, не аксіома й не панацея. Але, сподіваюся, буде корисно. І ви не послизнетесь, бо шкурка від банана штука підступна, Лера постраждала.

“Якщо людина не має грошей, вона не людина. І навіть не її видимість. А точно як та шкірка від банана тренувального. Зате якщо в людини з'явилися гроші, вона могла б заспокоїтися, їсти замість бананів, скажімо, яблука і стати щасливою. Але не стає, хоче знов бананів. Чому?

Невиразні здогадки тіснилися темними розводами, як чорнило в склянці з водою, у Лери в голові, але вона не дозволяла їм розгорнутися, оформитися в ясну думку. 

- Ми серйозно, Лер. У нас канікули почалися, тож їдемо до мене, – сказав Вадик зовсім не весело, як можна було б очікувати від людини напередодні канікул, свят та гостей. – Товар із собою заберемо поки що, не залишати ж тут у кіоску, без нагляду, на морозі.

– Надовго? - Уточнила вона, не розуміючи, до чого тут товар.

Знову синхронні перегляди.

– Ну… Загалом…

– Ліцензію після 31 грудня не продовжуємо, – сказав Стас. - Хулі ви яйця морочите. Закриваємось ми на невизначений термін. І є..шимо нах.. звідси.

– О, – тільки й сказала Лера. Спершу вона подумала – ну і що. Цигарок скрізь повно, а безкоштовно їй тепер не треба, може сама купувати. Потім зраділа – не треба буде коло від зупинки до общаги робити, якщо не хочеться нікого з них зустрічати. Потім стало не сумно, ні. З чого їй сумувати, життя живеться, все налагоджується, і нікуди ця трійця не подінеться, хоч із кіоском, хоч без. Їй стало страшно. Тому що не вирішив би ніхто з них просто так, на порожньому місці, згортати налагоджений бізнес під надійною кришею дніпровського татка. А коли все-таки вирішили, як Стас означив, є..шити нах…, значить… Ні, Лера справді не була дурою, ось тому й злякалася.

- Тобі треба поїхати з нами на якийсь час, - розважливо і дуже впевнено сказав Мишко, підтверджуючи її невимовлені вголос припущення. – Нам ВСІМ треба поїхати.”
 

? Жанр

Буває, що текст є, а жанру немає. Визначити його — перший крок. Це вплине на вибір видавництва й на те, як читач сприйме вашу історію.

Знаєте, що хочете сказати й кому? Жанр знайдеться сам. Можна додати піджанр — один, максимум два.

Не можна: «еротична філософська притча в стилі урбан-фентезі з елементами політичного трилеру та відсилками до екзистенційної рефлексії й епізодами автофікшн».

✂️ Редагування

Максимально якісне. Краще — професійне.

Поради:

• послухайте аудіоверсію власного тексту

• роздрукуйте його або переведіть в інший формат, з іншим шрифтом — ви будете вражені змінами сприйняття, а також кількістю одруківок, повторів і кострубатостей, які повилазять.

? Список видавництв

Відстежте ті, які працюють з вашим жанром. Складіть рейтинг: починайте з великих і відомих, рухайтесь до менших. Може вийти 20+ — це нормально.

Синопсис відсилайте блоками по 3–5 на день. Заведіть документ чи блокнот і записуйте дати — у середньому розгляд триває близько трьох місяців.

Якщо ніхто не відгукується, можна нагадати про себе. Буває, що редактори зацікавлені, але гублять контакти.

? Синопсис

Одна сторінка. Увесь сюжет. Без інтриг. Максимально гарним слогом.

Це має бути витяг найкращого з вас і вашого тексту.

Не плутати з анотацією — там інтрига потрібна, це ті три речення, які читач побачить на обкладинці.

У синопсисі обов’язково:

• час;

• локація;

• всі герої;

• всі тропи;

• кульмінація;

• фінал.

Так, усе це реально вмістити на одній сторінці таймсом 12.

? Лист про себе

Не про вас як людину, а про вас як автора.

Літературна освіта, творчий шлях, релевантні до письма навички.

Нічого зайвого: дресирування павуків, макраме й грамоти з олімпіад з фізики — ні.

Хіба що ви пишете фанфік на Кідрука — тоді можна.

? Як робила я

Після саморедагування писала синопсис, готувала лист про себе й розсилала.

Поки видавництва розглядають, віддаю текст своїм редакторам — щоб не гаяти час.

Підшукую типографію, верстальника, починаю працювати над обкладинкою.

У нормальних спеціалістів майже завжди є черга. Тому простіше забронювати час, а якщо видавництво скаже «так» — скасувати, ніж потім чекати пів року.

? Ще поради

• відсилайте свіжі, ніде не опубліковані твори, або видаляйте їх усюди, якщо вже були гріхи;

• дехто просить увесь рукопис — твір має бути закінченим (виняток — цикли);

• створюйте свою ЦА в соцмережах: окрема сторінка під вас і вашу творчість — мастхев;

• якщо б я починала зараз — це був би ТікТок і Ютуб; інста для письменників не дуже комфортна й не дуже вигідна;

• спілкуйтесь з усіма дотичними, ходіть на онлайн-зустрічі, уроки, майстер-класи, офлайн теж;

• визначте, чого хочете: грошей, відгуків, прочитання чи прихильників — це різні речі, але сумісні;

• друзі й родичі — не ваша справжня ЦА. Справжні продажі роблять незнайомці.

Далі буде.

З любовʼю,

Єва