Читачі дарк-романів, скажіть чесно. Ви ж любите ті історії, де все починається з ненависті? Ну коли герої мали б убити одне одного, але... чомусь залишаються поруч. 

У новому розділі "Крила, що спалили моє небо" сталося дещо дуже неправильне і ... цікаве.

Каїн щойно вбив брата Люміель.

Але через кілька хвилин саме вона стоїть перед ним на колінах і торкається його обличчя, щоб врятувати йому життя. І знаєте, що він їй каже? Ні, він не дякує. Він не шкодує. Він... що ж, ви й самі можете це прочитати.

Ось цей момент:

Чорнокрила підійшла ближче. Вона стала на коліна поруч із ним і обережно поклала свій меч біля обвугленої гілки. Її руки потягнулися до його обличчя. Пальці зависли над обпеченою шкірою, відчуваючи жар, біль і впертість, що ще тримала його при тямі.

— Ти ненавидиш мене? — запитала вона.

— Всім своїм серцем, — відповів Каїн.

— Тоді чому не відштовхуєш мене?

— Бо ненависть не загоїть мої рани.

Люміель затримала подих.

І тоді її долоні торкнулися його щік.

Чому там є ненависть? Що ж, все доволі просто... Адже Бог мертвий і тепер ангели — кати людства. 

Якщо вам подобаються історії, де:

• вороги стають союзниками;
• не все те добро, що блищить;
• а любов починається з ненависті...

... тоді вам точно сюди! ❤️

Найнебезпечніше кохання народжується там, де мала б бути лише кров...