Давно я цим не займалася, але...

Нам вже другу добу не вимикали світло. Я в захваті та сповнена продуктивності, а ще й велика(у порівнянні з останніми моїми книгами) увага до новинки не може не мотивувати.

Тож, сьогодні руці дійшли до візуалів по книзу "Я просто хотіла заміж..." , що спочатку планувалася як оповідання, але якось непомітно швидко сюжет розрізсся як мінімум на невеличкий роман, хоча щось мені підказує, що він буде не "невеличкий"...

Звичайно, оскільки з блогами гратися я не люблю й більшість візуалів(і не тільки) показую в телеграм-канал, мої відстежувачі їх вже бачили, але ексклюзивно для блогу покажу персонажа, з яким ми познайомимося пізніше.

Почнемо:

Гріх буде почати з когось іншого, а не з Аріадни. Мати нашої головної героїні далеко не тендітна жіночка, а сильна генералка. А ще вона вольова та терпляча, інакше маленька Амелія б розгромила всіх і все. То сини в неї спокійні, а от донька ще той ураган.

Та попри шкідливу натуру, батько та брати(яких вона в дитинстві часто ображала) дуже панькаються з єдиною дівчинкою в родині.

Чоловік зліва - то Бастіан(середня дитина), слідом - Октавіан(старший). Чоловік зправа, відповідно, батечко родини Розенталь, що й увів п'ятого нареченого власної доньки.

І як ви вже знаєте, Амелія вирішила в покарання родині втекти до маєтка матері(з якою тато вже давно розлучився). Та в резкльтаті важко буде саме дівчині, бо характером ж вона у матір пішла. Зате на них з мамою чекає цікава пригода та порятунок світу від "злого дракона"(мені вже шкода тваринку).

А щодо обіцяного візуалу чоловіка, який з'явиться пізніше, то ось він(ім'я поки не розголошую)

Що ж, на цьому з візуалами поки що все, тож скористаюся нагодою та нагадаю, що історія пишеться в рамках міжавторського флешмобу "Березневі БукКотики". Знайти інші твори ви можете просто тицнювши на текст з назвою флешмобу.

Ну а тепер кажу "На добраніч!", бо вже пізня година.

Бережіть себе та не хворійте)