Вітаю, мої солоденькі!

І знову сюжет нової книги веде нас до одного й того ж прекрасного персонажа — королеви Іріс.

Колись прокляття Іріс принесло розруху в Королівство Троянд. Майже п'ятдесят років вона залишалася бранкою зруйнованої столиці, ділячи притулок із тими, кого світ вважав потворами.

Але тепер вона — королева, і її обов’язок — зберегти те, що залишилося від її світу, незважаючи на гірку ціну.

Іріс

— А якщо я справді шпигунка Гарнагату? — я підняла чашку й зробила ковток. Смак був ідеальним, але це не заспокоювало. — Довіряти мені — не надто розумно.

— Я довіряю Анаїз, а вона вірить твоїй розповіді.

— Цікава у вас радниця, — я хмикнула. — Враховуючи, що місцеві мешканці ненавидять усе, що не схоже на людину.

Іріс примружила очі, і в глибині її зіниць промайнула тінь давнього болю.

— Вона була поруч, коли всі інші відвернулися, — тихо відповіла вона. — Лише потвори прийняли мене і стали моєю справжньою родиною протягом тих п’ятдесяти років, поки я була проклята.

— Напевно, це було важко… — я мимоволі відчула до неї симпатію.

— Нелегко. А як воно — у пастці Малха? — вона уважно спостерігала за мною крізь пару від чаю.

— Там було набагато краще, ніж зараз, — чесно відповіла я.

Алексіс

Що саме запропонувала Іріс? Чи погодиться Алексіс на такі умови? І якою буде реакція Рейнхарда на раптову зміну їхніх планів?

Розділ вже на сайті!

❤❤❤Дякую за підтримку! ❤❤❤

І запрошую до читання!

У твоєму мороці