Французи та друзі називали ласкаво актора Жан-Поля Бельмондо - "Бебель" (наголос на другому складі). Проте так було не завжди.

Це прізвисько напряму пов'язано із акторм Жаном Габеном, п'єсою Максима Горького "На дні" та студенськими роками Жан-Поля Бельмондо. 

Майбутній письменник Олексій Пєшков народився 16 березня 1868 року у Нижньому Новгороді, Російська Імперія. Хлопець дуже рано став сиротою, й малого Олексія виховувала бабуся. Першим освітнім закладом стала Початкова приходське училища та мало імущих слоїв населення. З 11 років «пішов у люди», був вимушений працювати на важких роботах. Середньої освіти Олексій так й не отримав, документів для вступу в Університет на мав. При цьому Пєшков мав сильне бажання до знань та жадібно читав, вивчав та впевнено цитував філософів-ідеалістів.

Проте навіть у 30-ти річному віці він писав із помилками. Незважаючи на це, почав літературну діяльність.

У 1892 році вперше опублікував у Тифліський газеті «Кавказ» оповідання «Макар Чудра» із підписом Максим Горький. Перші твори Горького створені у неоромантичній манері – «Стара Ізергіль, «Пісня про Буревісника» та інші.

У 1901 році Горький спробував свої сили у драматургії. Одним із найбільш його видатних творів стала соціально-філософська п’єса «На дні», в якій письменник реалістично змалював життя так званих «декласових елементів» - злидарів, що животіють у ночліжці, в той же час стверджував гідність та честь людини, що не втрачаються навіть «на дні» суспільства.

П’єса «На дні» побачила світ у 1902 році й мала не аби який успіх. У тому ж році на сцені Московського художнього театру режисерами Станіславським та Немировичем-Данченко була здійснена перша постановка , Станіславський навіть одну з головних ролей. Проте дозволу на постановка у імператорському та інших театрах вистава не мала.

У січні 1904 року п’єса отримала Грибоєдовську премію, і як наслідок, була дозволена її постановка, із великими купюрами та з дозволу місцевої влади.

Таким чином відбувся показ цієї вистави у київських театрах Соловцова та Бородая. Перша закордонна постановка відбулася в Берліні, а вже потім були Фінляндія, Польща, Франція та, навіть, Японія.

П’єса мала успіх й у кінематографі – першу екранізацію здійснили в Угорщині у 1910 році.

А 1936 року відомий французький режисер Жан Ренуар за сценарієм Євгенія Замятіна та Жака Компанійця зняв фільм «На дні» ( фр. “Les Bas-fonds”), головні ролі в якому виконали Луї Жуве (Барон -дворянин, що прогуляв увесь спадок) та Жан Габен (Васька Попіл - злодій, ім'я якого французькою писалось як Wasska Pépel).

У 1950-і роки майбутні актори – студенти Національної Консерваторії драматичного мистецтва в Парижі дуже полюбляли відвідувати кінотеатри. Серед таких був і Жан-Поль Бельмондо зі своїми нерозлучними друзями. Після перегляду стрічки Ренуара “Les Bas-fonds” друзі почали дражнити Жан-Поля «Pépel»", бо він завжди носив один і той самий светр, а роль Габена спарвила на майбутніх акторів сильне враження.

У своїй автобіографічній книзі "Тисяча життів краще ніж одне" Жан-Поля Бельмондо згадував:

«Мене зовсім не було неприйнятним носити прізвисько злодія та бродяги Васьки Попіл у виконанні Жана Габена, який був моїм кумиром вже в ті часи та й фільм Ренуара «На дні» я вважаю шедевром. Спершу я став «Pépel», щоб потім перетворитися на «Bébel», - я вписався у галерею неймовірних персонажів»,.

«Після друкарської помилки «Pépel» стало «Bébel», і так і залишилося», – пояснив актор в інтерв’ю журналу «Paris Match» у 2016 році.

Читайте більше цікавих, але мало відомих фактів з життя улюбленого актора Жан-Поля Бельмондо у книгах проєкту "Мій Невіломий Бельмондо" за посиланням: https://booknet.ua/sergi-gubskii-u11484471

Підписуйтесь на оновлення, коментуйте (це важливо _!), не забувайте про "вподобайки"