Уривок...

Фільм іде, я вся у ньому. А в Боді раз за разом спалахує екран телефона. Розумію, що хтось безперервно строчить йому повідомлення. Але хто — не бачу.

Він змахуює сповіщення, навіть не читаючи. А в мене вже думки пішли в танок.

Йому пише якась дівчина? Його дівчина? Теперішня? Колишня? Кохана?

Та хто ж, блін, йому пише?

— Що там на градуснику? — питає він.

Я сердито витягаю градусник — і двері до моєї кімнати прочиняються.

Мама заходить і ніяково робить крок назад.

Я вибираюся з обіймів Боді — стає якось незручно.

— Ой, — усміхається мама. — Я хотіла нагадати — таблетки не забудь випити.

— Не забуду, — бурмочу у відповідь.

Мама кидає погляд на Бодю.

— Богдане, а ти не засиджуйся. Спиш у себе вдома.

Я червонію від маминої репліки.

— Добре, — спокійно відповідає він.

Кидаю погляд на годинник — 20:45. Мама скоро ляже спати. Коли їй на добове чергування — вона лягає рано.

Двері зачиняються, і в Боді одразу дзвонить телефон.

Він хмуриться і скидає виклик. Опускає шторку повідомлень і вмикає «режим польоту».

А в мене настрій різко котиться вниз. Бо я встигла побачити ім’я.

Аня.

— Яка температура? — питає він, дивлячись на градусник у моїй руці.

Я стискаю його так, що дивно, як він ще не луснув.

Хочу сказати — норма. А виривається:

— Хто така Аня?

Бодя дивиться мені в очі й мовчить. Потім куточки губ смикаються в усмішці.

— Ревнуєш?

Так! Але кажу:

— Звісно, ні. Просто спитала.

І чекаю відповіді. А він мовчить. Бере градусник із моєї руки і дивиться на нього.

— Йдеш на поправку, Юлько, — спокійно повідомляє.

У мене всередині все починає тремтіти. Що це за курка йому дзвонила? І чому він не сказав, хто вона?

Стою, притулившись спиною до дверей.

«Юлю, не думай, що він поїхав до тієї Ані», — наказую собі.

Але не допомагає.

Як думаєте, хто така Аня?
І чи поїде Бодя до неї після Юлі? 

Чекаю ваші думки в коментарях ❤️

Книга «Все-таки ти моя»