Коли я починала писати цю книгу, в мене була дуже проста ідея ✍️: невелика історія, яка читається легко. Без 500 сторінок політики, десятка побічних ліній і таблиці родинних зв’язків на початку книги ✨ 

Але в процесі я зрозуміла одну річ: мені дуже важко писати історію, де сюжет - це просто
«вони зустрілись, посварились, закохались, трохи 18+, кінець»❣️

Мені завжди хочеться, щоб щось відбувалось. Щоб у героїв були проблеми, вибір, ризики, рішення, які потім мають наслідки. Щоб історія рухалась не тільки за рахунок почуттів, а й за рахунок подій. ⚖️

Тому навіть у відносно невеликій книзі я все одно намагалася вплести сюжетні лінії, які рухають історію вперед. ☺️ Можливо, книга через це стала трохи більш насиченою, ніж я спочатку планувала… але для мене це важливо. Бо інакше герої ніби живуть у вакуумі.

❤️ І тепер мені дуже цікаво почути вас. ❤️

​​✨ Коли ви читаєте книгу - вам більше подобається:

- коли історія рухається через події і сюжет?
- чи коли більше уваги на відносинах між героями?

✍️ І ще одне питання, яке для мене навіть важливіше. Чи відчувається вам, що в книзі є сюжет, який реально рухає історію, чи іноді здається, що я все ж таки занадто відходжу в сторону взаємодії між героями?

Мені правда дуже цікаво почути ваші враження! ⭐

✍️ Читати розділи можна тут:
❤️Криваве полотно❤️