Привіт. Книга "Анатомія мовчання" скоро підійде до свого логічного та справедливого кінця. Де Ася поставить на коліна Олексія. Який вважає себе всемогутнім. Тому я презентую вам анонс новинки у колажі.

Кожна фотографія означає щось особливе.

Кажуть, що минуле неможливо стерти. Але в «Палімпсесті» знають: будь-який текст підлягає редакції. Головне — мати достатньо сміливості, щоб натиснути на «delete».

• Панорамне вікно: Золота клітка Тимура. Він дивиться на місто з висоти п’ятдесяти років успіху. Для нього вона — лише один із архітектурних проєктів, прикраса інтер’єру, яку він купив у моїх батьків. Там, за склом хмарочоса, повітря пахне владою і контролем, від якого неможливо втекти.
• Білі лілії: Аромат страху. Ці квіти завжди приходять першими. Їхній нудотно-солодкий запах означає одне: він поруч. Він бачить тебе. Він пам'ятає кожну твою «тріщину». Це не подарунок — це мітка власності.
• Камера: Очі Редактора. Вісім чорних сфер під стелею бару. Червоні вогники, що пульсують у темряві. Макс каже, що це фортеця. Я бачу в цьому нову в’язницю. Він бачить кожен мій крок, кожну здригнулу жилку на шиї. Але чому поруч із цим дияволом я вперше почуваюся... живою?
• Барна стійка: Її неоновий бункер. Тут пахне ялівцем, старою шкірою книг і льодом. Це місце, де чернетки стають чистовиками. Тут Артем нарізає лимон із посмішкою, яка приховує значно небезпечніше, ніж може здатися на перший погляд. 
• ERROR: Системна помилка. Коли старі правила перестають працювати. Коли вбивця відмовляється натискати на гачок. Коли жертва бере до рук планшет із паролем, що звучить як її власне ім’я. Система зламана. Починається хаос.
• Запальничка: Смак волі. Один рух великим пальцем. Короткий спалах полум’я. Це єдиний спосіб вийти з гри — спалити чернетку до попелу.

Книга стартує у кінці цього місяця. А до цього я вас познайомлю з героями книги та розкрию кілька секретів написання.

Всім гарного дня!