– Відпустити? А якщо цього не бажаю…– перепитав він та знов стиснув мою шию.

 Я знов застогнала і тяжко задихала, смикнув плечика.

– Ну я ж ще де що цікаве для тебе підготувала. Як не відпустиш, то не дізнаєшся що саме, – ледь вгамувавши бурю в собі, відповіла я.

– М…ще цікаве? Що може бути цікавіше за тримання тебе, мій пульсар, відчувати твоє тьохкання серця, глибоке дихання, швидкість пульсу і плин крові по артеріям, відчувати м’якість і вологість,– і він зробив надріз на оголеному плечі та притулився вустами до рани.

 Не жадібно чи по-звіриному, а якось тендітно і лагідно, як до священого джерела, яке він боїться сплюндрувати одним невмілим дотиком.

 Я намагалась відсунутися, але це було неможливо, тож просто опустила трішки плече.

--------------------------------------

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827