Додано
06.03.26 14:10:30
Про минуле, майбутнє і сьогодні
Іноді думаю про просту річ.
Минуле вже стало статистикою.
Думати “а що було б, якби…” — безглуздо. Нічого вже не змінити.
Майбутнє?
Його не знає ніхто. І навіть найкращі плани можуть обірватися дуже швидко.
Ми любимо обіцяти собі:
завтра почну тренуватись,
завтра вивчу мову,
завтра зроблю те, що давно планував.
Але часто це просто спосіб трохи заспокоїти себе.
Бо насправді існує тільки один момент — сьогодні.
І все, що ми реально можемо зробити — зробити щось саме зараз.

Kassad
124
відслідковують
Інші блоги
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТому необхідно використовувати саме "сьогодні", щоб жити своє життя, а не хвилюватися, що про вас казатимуть завтра чи згадувати, що казали вчора ( ͡~ ͜ʖ ͡° )
Кіт Анатолій, d=(^o^)=b
。◕‿◕。
Міла Шан, (* ̄∇ ̄)ノ
❣️⭐❣️
MargFed, ♥️❤️♥️
Ви праві, є тільки сьогодні. А ось майбутнє не завжди не відомо. Не раз було таке коли були сни, які справджувалися. Або йшла інформацію про якість речі і я вже знала чим все закінчиться. Або йдуть знаки, що тут ось не добре буде. Не хочу в це вірити, намагаюся не думати, а потім трапляється те, що не хороше. А у дитинстві за три дні до трагедії в мене виникло нав'язливе відчуття жаху, що скоро має статися щось жахливе, серце було не на місці, аж трусило, кров стигла в жилах. Намагалася гнати ці відчуття від себе. До дня трагедії. І я зрозуміла тоді. Ось воно. Сталося.
Я думаю, наше і минуле, і сьогодення, і майбутньє пов'язані між собою. І вже існують одночасно.
Анастасія Коваленко, У кожної людини є свій досвід і своє відчуття того, як працює світ. Іноді життя підкидає події або збіги, які складно пояснити логікою. Думаю, майже кожен у своєму житті мав моменти, коли щось відчував наперед або інтуїтивно розумів, що щось іде не так.
Можливо, наше минуле, теперішнє і майбутнє справді пов’язані між собою значно сильніше, ніж ми звикли думати. Людська інтуїція — дуже складна і цікава річ.
Я ж у своєму пості більше мав на увазі інше: навіть якщо щось у житті визначене або передбачене, ми все одно проживаємо його тільки через сьогоднішній день. І саме в цьому моменті ми відчуваємо життя, приймаємо рішення і рухаємося далі.
Тому, мабуть, найцінніше — намагатися проживати цей момент максимально свідомо.
Дякую вам за ваші думки. Вони додають хворосту у багаття роздумів про те, що відбувається навколо.
Ви маєте рацію
Саме сьогодні маємо можливість жити
Але нажаль для мене важко зламати те що вкладене з дитинства
Я навіть не знаю що таке щастя , любов до себе, тощо
Проте …
Вчуся , принаймні намагаюся радіти тому що маю , і зрозуміти що для мене є щастя
Tatti Tata, Дякую вам за такі відверті слова.
Мені здається, що поняття щастя для кожної людини дуже особисте і суб’єктивне. Для когось це успіх у справі, для когось — заробіток, для когось — коли його слова почули або зрозуміли. У кожного свій вимір.
Але, як на мене, найскладніше — навчитися радіти простим речам, які вже є поруч: природі, сонцю, людям навколо. Особливо людям — це інколи найважче.
Дуже легко втягнутися у вічну гонитву за чимось “важливим”: планами, очікуваннями, тим, що буде завтра. І поки ми женемося за цим завтра, життя тихо проходить поруч.
Саме про це, мабуть, і була думка в моєму пості — ми часто шукаємо відповіді в минулому або покладаємо надії на майбутнє. Але насправді є тільки один момент, у якому ми можемо щось змінити — сьогодні.
І багато речей у нашому “завтра” народжуються саме з того, що ми зробили або не зробили сьогодні.
Тому інколи варто просто зупинитися і спробувати відчути момент тут і зараз.
І те, що ви пишете, що вчитеся цьому — це вже перший крок.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати