Додано
04.03.26 22:30:27
До закінчення знижки півтори години! + Оновлення!!
Дія знижки майже завершена. Поспішайте!

- Ти чарівна. - підняв її руку до своїх губ. Раптом в голові промайнула думка, а якщо вона так для піжона одяглась? Щоб його вразити. - Еммо, що між тобою і тим прилизаним?
- Ноа? Ми просто друзі.
- А раніше між вами щось було? Ну він ж не міг просто так прилетіти стільки кілометрів, щоб просто побачити тебе. - вона прикусила губу, або ховає посмішку, або нервує.
- Якщо й так, це моє минуле, яке я не можу змінити. - от зараза! Лупить мене моїми ж словами.
- Еммо! Я не хочу бачити його поруч з тобою. - вона підіймає брови.
- Артеме, ти дав мені час подумати. От я й думаю. - розвернулась і сіла в авто. Мене ж почало колотити від люті. Вона знущається чи що? Я ж просто вб'ю його нахер якщо дозволить собі щось зайве. Чорт! Чого це мене так штирить? І як люди живуть з цими почуттями?
Ми під'їхали до готелю де нас вже чекав піжон з віником в руках. Блін! Ну він реально наривається. І чого це я сам не додумався купити квіти? Телепень! Та я останнім часом здається взагалі мізки відключив і вони якось не так працюють. Хоча, я ж і не дарував ніколи квіти дівчатам. Якось не доводилось. От і тепер не подумав. А він виходить подумав. Ну що ж , молодець, америкос. Тільки це нічого не дасть. Ця крихітка все одно моя. І дуже скоро ти сам це зрозумієш.
- Ем, ти як завжди неперевершена. Це тобі. - протягує їй квіти.
- Дякую Ноа. – посміхається дівчина.
- Так, з віником сідати в салон не дозволю, ненавиджу цей запах. - фиркаю. - Клади в багажник. І взагалі-то, тут двоє дівчат, доречно було б купити два букети.
- Мабуть. Але ти як я розумію, не розщедрився й на один. - фиркає прилизаний. - Ем, я дуже радий що ти носиш сережки які я подарував. Тобі дуже гарно. - він подарував їй сережки? Значить все ж між ними щось було. Мало того, якщо вона їх носить, значить дорогі як пам'ять. Чи я щось не так розумію? Чорт! А це мені вже не подобається.
- Поїхали вже розважатись. Скільки можна тут стояти? - сказала Джес і знов сіла в авто. Я ж взяв Емму під руку і провів до передніх пасажирських дверцят, давши чітко зрозуміти, що їде вона біля мене.
- Ці сережки він тобі подарував? - запитую українською в дорозі. Вона кивнула. - Я не хочу щоб ти їх носила. – вона повернулась до мене і в її очах читалось обурення і насмішка.
- Ну, взагалі-то ти не можеш цього вимагати...
Оновлення безкоштовної їсторії вже на сайті.

Уривок:
- Янусь, припини стільки пити. Пішли краще потанцюємо. Ти завтра маєш бути як огірочок. - підійшла Аліса і забрала з моїх рук келих.
- Та я в нормі, люба. - вже якщо я сама чую як заплітається мій язик, значить дійсно досить. - Зараз кілька хвилин подихаю свіжим повітрям і відпустить.
- Піти з тобою?
- Ні. Іди веселись. Сьогодні твій день . - я ледь піднялась і йду на вулицю. Перед очима все пливе. І навіщо я так набралась? А все через Олександра, який мабуть зараз розважається з тою блондинкою. А я ж його так кохаю. А він... Негідник. Спершу примусив повірити що я йому подобаюсь, а потім пішов з нею. Як так можна? Зараз я йому все вискажу... - дістаю з кишені телефон, знаходжу номер шефа і натискаю на виклик...
ТИХОЇ НОЧІ, МОЇ ХОРОШІ.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ.
Тетяна Калинова
2943
відслідковують
Інші блоги
Любі читачі, маю до вас питання) Скажіть будь ласка, чи було б вам зручніше, що б публікувала нові глави по неділям? Якщо так, то у який час) Дякую, за зворотній зв'язок)
Любі, привіт! Хочу розповісти вам декілька фактів про свою новинку «На дні почуттів». ⭐ Це друга частина, початок історії молодої студентки Олександри можна прочитати в безкоштовній книзі «На глибині кохання». ⭐ На
Тільки 9 днів тому я почала викладати сюди свою першу книжку, а вже є купа ідей на наступні. ХОчеться все і одразу))) І бачу, що багато авторів на Букнеті саме так і робить - публікує одразу кілька своїх книжок по розділу щодня.
#про_книгу Ця подвійність зводила мене з розуму. Я звик мати все, чого забажаю, але Мія не була черговою іграшкою на одну ніч. Вона була рівною за силою духу. Жінкою, яка вдень будувала монументальні споруди, а вночі шукала
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, ДЯКУЮ))) ❤️❤️❤️ Тихої ночі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати