Всім, хто дивний і світиться в темряві, присвячено

З Всесвітнім Днем письменника, мої любі!

Цього року я вже точно маю право так називаться, бо тепер в мене є офиційно перша видана книга. Але показник, звісно, не стопка зшитого паперу в обкладинці, а те, що всередині мене, вас, всіх, хто розповідає історії чи тільки планує це зробити. 

До чого тут дивацтва і сяйво - до Кінга і до письменників, ось до чого. Нещодавно відкрила для себе чудовий канал Макса, де читаються книжки Стівена кінга українською. І прослухала там книгу "Згодом". Так ось, там оин персонаж зауважив, що усі письменники трохи дивні, щось накшталт какашок, які світились би у темряві. Особисто я сміялася. 

Сподіваюсь, ви посміхнулись теж. І я повторю своє вітання в клубі "Прозорі чорнила":

Навіть якщо ми такі і світимся, то лише тому, що ми майже зірки. 

І нехай світ ще не зовсім це помітив - все буде!

Отже. з Днем Письменника!

І звісно, викладу позапланово ще один розділ. Бо дуже я це люблю - хизуватися своїм сяйаочком. Сподіваюсь, вам теж приємно. 

З любовʼю,

Єва