Зараз моя головна задача — навчитися писати просто. Так, щоб поріг входу в текст був нульовим: сів, відкрив, залетіло.
Для цього я зараз паралельно тягну два іронічних цикли, де можна не душніти, а відриватися:
1. «Темні»
Книга 1 . Ліки від сумних думок
Про шістьох вампірів. У кожній епосі свій заміс. Буде весело, саркастично і без соплів. Такий собі майданчик для відпрацювання іронії та динаміки.
Надихнулася піснями гурту Zwyntar
2. Зомбі-апокаліпсис
Серія коротких оповідань про трьох героїв. Теж іронія, теж драйв, але вже в декораціях кінця світу. Формат короткої дистанції — ідеально, щоб набити руку.
Паралельно закриваю хвости:
Дописую одну главу в «Баг: Право на душу» (Sci-Fi, закриваю 1/2 книги).
Добиваю три книги-роздуми про кризу середнього віку. Це фінал мого «експериментального полігону», після якого я остаточно йду в художку.
Плани, звісно, грандіозні, але роботу та сім’ю ніхто не скасовував... Тому якихось жорстких графіків виходу не даю. Буду писати про результати по мірі завершення. Поки що все в процесі. Цікаво — стежте, не цікаво — не стежте. Я не наполягаю.
Заборона пісня :), нагадує... не пам'ятаю назву але за словами ви згадаєте: "я маленькая лошадка и мне живётся не сладко, я должен нести свою ношу, настанет день и я её брошу" ;).
Зараз моя головна задача — навчитися писати просто. Так, щоб поріг входу в текст був нульовим: сів, відкрив, залетіло. Для цього я зараз паралельно тягну два іронічних цикли, де можна не душніти, а відриватися: 1.
Багато хто сприймає мої тексти про психологію та кризи як основний вектор. Насправді — це експериментальний майданчик. Експеримент №1: Криза середнього віку як механіка. Чому я пішла в цю тему? Бо це банальна механіка
Друзі, нагадую вам, що зараз на сайті щоденно оновлюється мій безкоштовний роман: Заміж не пропонувати" Вона ненавидить принца і зробить усе, щоб стати найгіршою нареченою в історії, але чим більше вона бунтує,
Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Щойно вийшло оновлення Штучки, тож запрошую до прочитання: Одягаюся наспіх у сукню, що валялася на підлозі під дверима. Колготки... зі "стрілкою" — на тумбі. Пам'ятаю той тріск тканини
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗаборона пісня :), нагадує... не пам'ятаю назву але за словами ви згадаєте: "я маленькая лошадка и мне живётся не сладко, я должен нести свою ношу, настанет день и я её брошу" ;).
Андрей Романенко (Black Silver), Ахаха) Пісню знаю) Головне, що конячка знає, куди йде. Ноша важка, але краєвиди того варті )
❤ ⚞^. .^⚟❤
Кіт Анатолій, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати