Святкове застілля завершується, й нас проводжають до моїх покоїв. Служниці ведуть Марату у спальню, щоб підготувати її до першої шлюбної ночі згідно з традиціями Султанату. Хоча для всіх це не більше ніж данина звичаям. Усі присутні на святкуванні впевнені, що я вже скористався своїм правом, поки дівчина була в моєму гаремі. Але традиції невблаганні.

— Белгарде! — зупиняє мене Галланас, перш ніж я виходжу із зали. — Сподіваюся, ти не знеславиш мою доньку? 

У відповідь я здивовано підіймаю брову та він уточнює:

— Уранці всі захочуть побачити кров на простирадлі!

Батько Марати, як і решта, переконаний, що ми з його донькою вже були близькими. 

— Я подбаю про це, — заспокоюю тестя та йду геть, скрегочучи зубами. Ох вже ці звичаї Султанату! У Південному Королівстві не заведено виставляти вранці після першої шлюбної ночі білизну на загальний огляд! Мабуть, я зараз вперше знаходжу перевагу Королівства над Султанатом…

РУДА ТАЄМНИЦЯ БІЛОГО ДРАКОНА

Оновлення щодня о 00:00!