Люблю цей щемкий розділ...

– Руслан, – я прокидаюся від голосу Ел за дверима. Вона тихенько стукає.

Не розумію, де я знаходжуся й що відбувається. Роззираюся. Ах, так, я залишився ночувати в будинку, в кімнаті, яку Ел приготувала для мене. Кімната була невелика, але після розкладачки в сараю я за це ліжко, що розташувалося під стіною біля вікна, готовий був багато віддати. Поруч стояла тумбочка, навпроти шафа, маленький стіл і стілець. Жодних картин, фотографій чи дрібниць, які б могли сказати, що тут хтось живе. Мабуть, всі пам’ятні речі переїхали або до Лізиної кімнати, або до квартири, де живе її мама. З відчиненого вікна тягнуло прохолодою. Що сталося?..

Я швидко відчинив двері й побачив Ел. Вона тремтіла. Її голос теж.

– Руслане, – вона ледь не плакала, притискала руки до грудей.

– Що сталося, Ел?! – я завмер на місці, не в змозі дивитися в очі, повні сліз.

– У Льоші висока температура…

– Ти викликала швидку?

Люблю цей розділ в  Ел… Він розкриває нові якості в героях, особливо в Руслані… І дозволяє їм інакше подивитися одне на одного. Заходьте почитати)

П.с. Як вам Руслан в ролі татка?)

ОНОВЛЕННЯ ЩОДНЯ В БУДНІ О 19.00, У ВИХІДНІ - ОБ 11.00

ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО ЧИТАЄ!

❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦

Ел бере участь у флешмобі "Різнобарвне кохання", в якому ви прочитаєте багацько прекрасних текстів!

  Ваша Марія Залевська 

Останній день, коли я можу розмістити це чудове створіння з фоном сніжку ;)