Ілюстрації-спойлери з мого дарк-роману "Прима"

Привіт, даю вам ілюстрації, які я згенерував до розділів моєї новинки "Прима", які вийдуть цими днями. Оновлення книги щодня о 21.00, зараз дам вам шматочки під кожний уривок:

Але, увійшовши до останнього коридору, який туди вів, застигла, як вкопана. Бо біля дверей в роздягальню стояв Адам власною персоною і щось там роздивлявся. 

 — Добрий день, — я розгублено зупинилася перед ним. 

— Ну, привіт, — він ледь усміхнувся кутиками губ. — Я готовий приймати твою вдячність… — він підійшов ближче і торкнувся кінчиками пальців пасма мого волосся, яке вибилось з пучка. — Як ти мені віддячиш, крихітко?

Я злякалася, що зараз увійдуть дівчата і застануть нас зненацька, їхні голоси вже чулися в коридорі… Завмерла в паніці, не знаючи, що мені робити і як відповісти…

Читай книгу "Прима" тут

Читай книгу "Прима" тут

— Пане Адаме! — почула одразу голос Аліси. — А чому ви тут?

Коли розплющила очі, побачила, що Адам вже стоїть в декількох кроках від мене і дивиться в мобільний. 

— Це мій заклад, можу бути де завгодно, — він знизав плечима, поглянувши на Алісу з деяким роздратуванням. Чомусь коли побачила цей його погляд, відчула солідарність з ним. 

 — Але це жіноча роздягальня, — вона лукаво глянула на нього. — Нам трохи незручно…

— Он як, — він замислився і перевів погляд на мене. — Незручно?

Я чомусь знову відчула, як жар приливає до щік і відвела погляд.

Читай книгу "Прима" тут

Читай книгу "Прима" тут

Ввечері четверга, після останньої репетиції перед нашою премʼєрою, коли я вже виходила на вулицю, щоб їхати додому, я раптом побачила знайому машину. Це була машина Данила. 

Він схоже помітив мене, бо вийшов з машини і помахав мені рукою, а потім і підійшов.

— Привіт, як справи? Якщо що, я не сталкерив тебе, чи щось таке, — він винувато посміхнувся. — Ну, може, чекав, але тільки тому що завтра у тебе премʼєра. Хотів сказати, що придбав квиток і прийду. 

— Привіт, дуже приємно, а звідки ти знаєш про прем’єру? — здивувалася я. Наче при нашій останній зустрічі я не говорила йому про це. 

— Ну, я ж казав тобі, я тут декого знаю, в цьому театрі, — він кивнув на театр. —  Тож хочу підтримати захід. Хочу, щоб у вас все вийшло якнайкраще...

Читай книгу "Прима" тут

Читай книгу "Прима" тут

Буду дуже вдячний за підтримку конкурсної новинки!