Коли минуле стукає у двері: чи можна пр

Привіт, мої любі читачі! ☕✨

Сьогоднішній розділ Під його владою видався для мене надзвичайно важким. Коли я писала сцену в лікарні, здавалося, що я сама відчуваю ту порожнечу, яка поглинула Марину. Втратити все за один момент — дитину, кохання (нехай і оманливе), надію... Це випробування, яке під силу не кожному.

Але життя має дивне почуття гумору. Саме тоді, коли Марина відчула себе абсолютно самотньою, у її житті з'явився той, кого вона найменше очікувала почути. Батько.

Я знаю, що багато хто з вас зараз відчуває суперечливі емоції. Хтось каже: «Де він був усі ці 15 років?», а хтось сподівається, що він стане її рятівним колом.

У мене до вас питання: Як ви вважаєте, чи має право на прощення людина, яка зникла на роки, а з'явилася в найважчий момент? Чи це щире каяття, чи за цим дзвінком стоїть щось більше? ?

Дякую кожному, хто ставить ⭐ та додає книгу в бібліотеку. Ваші коментарі — це моє паливо. Обіцяю, далі буде ще гарячіше і ще емоційніше!

Чи чекаєте ви на розмову Марини з батьком? Пишіть свої здогадки в коментарях! ?

З любов'ю, ваш автор ✍️?