Додано

26.02.26 16:11:14

продовження...

Прода вже на сайті

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Алісія Ейден Блек

26.02.2026, 16:54:42

Я вже налаштована читати)

Ірина Муза

26.02.2026, 17:28:16

Алісія Ейден Блек, Приємно чути

Ромул Шерідан

26.02.2026, 16:46:16

❤️❤️❤️

Ірина Муза

26.02.2026, 17:28:06

Ромул Шерідан, Дякую ❤️

Оксана Морус

26.02.2026, 16:15:18

❤️❤️❤️

Ірина Муза

26.02.2026, 17:27:57

Оксана Морус, Дякую

Ірина Муза

3085

відслідковують

Інші блоги

Morwenna Moon

Тиждень видимості: пишаюся своїми героїнями

Зараз у світі триває Тиждень видимості лесбійок. Для когось це просто привід для постів у соцмережах, а для мене — це буквально те, чим я живу і що створюю щодня. Коли я починаю нову історію, моя головна мета — дати голос

Ася Рей

Блог Автора

Серце двох світів: ✨ Друзі… Я пишу це з дуже сильним хвилюванням ? Скоро виходить 15 розділ моєї книги. І чесно… це не просто розділ. Це перелом. Той момент, після якого

Олексій Горбунов

Рецензія, за яку можна отримати родове прокляття

В рамаках безстрокового марафону Тетяни Гищак прочитав: Прокляття, залишене у спадок Анастасії Чежіпко 1. Враження читача Починається твір як легка любовна містика. Ми знайомимся з героями, проходимо їхніми тропами,

Анастасія Газе

Візуалзація, мого найулюбленішого в "Оберни..."

Це мабуть, моя найулюбленша і найжахаюча сцена у всій історії. То хто ж тут насправді монстр? Мимоволі по щоках Раї потекли сльози, німий крик вирвався з її грудей. Її ікла виблиснули, очі почали наливатися багряним кольором.

Yevhenii Yashchyshen

Інтерв’ю зі Скелею

Скеля. Коли край стає початком — не вигадка. Це діалог, який я вів із самим собою останні двадцять років. Двадцять років я тримав на папері те, що боялося вийти на світло, — і ось нарешті ці слова стали книгою. Чому