До кінця знижки лишилося менше години...

Люблю цю запальну парочку ♥️

Опиняємося у величезній залі, декорованій квітами й золотом. Нік увесь час тримає мене в обіймах, а я, здається, вже починаю до цього звикати.

— Не соромся, — тихо мовить, коли минаємо чергових людей. — Можеш обійняти мене у відповідь. Або доторкнутися. Бо ніхто ж не повірить.

Боюся, щоб мене потім відтягувати не довелось...

— Може, мені тебе ще поцілувати? — питаю саркастично.

— Непогана ідея, — Нік вишкірюється й окидує мене оцінюючим поглядом. — Але давай не тут. Презентація, все ж таки.