Планерка.
Колеги.
Бос.
І завдання від додатку.. «Не бійся. Просто обійми».
Іноді тіло реагує швидше, ніж розум.
Іноді «гра» раптом перестає бути грою.
Один крок.
Один дотик.
І між ними вже не офіс — а щось небезпечніше.
Бо що, якщо алгоритм не зводить людей…
а лише вмикає те, що вони давно приховують?
Це момент, після якого вже не можна повернутися до «просто колеги».
Скажіть чесно, ви б зробили цей крок?
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкладно сказати чесно, поки не опинишся в такому моменті... Але якщо алгоритм лише підштовхує до того, що вже давно всередині, то зупинитися майже неможливо. Дуже атмосферно написано!
Стейсі Мур, ❤️❤️❤️
Це надзвичайно важкий вибір і важкий він саме через те, що неможливо передбачити наслідки.
Айрін Ван, Так, бо найстрашніше у виборі — це невідомість.
Але ще страшніше — не обрати й залишитися в сумнівах.
❤️❤️❤️
Ні б.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати