Зарій.

грифони

Грифони знову роздирали на шмаття. Починали з грудей та рвали на чотири боки. Як і кожного разу, здавалось це - востаннє. Зараз ослабленіі м’язи лунко тріснуть, і крилаті тварі рознесуть тебе врізнобіч. У позасвіття. Нащо триматись? Відпусти, розтань, зникни. Задовольнися небуттям.

За що триматись?

За руку. Сильну, суху, жилаву. Рука – єдина путь. Рука – зв’язок зі світом. Зі злим, несправедливим, який хотів, щоб тебе вже не було. То чому ти хапаєшся? Чому опираєшся? Може, там, куди прямують грифони, на тебе чекають? Мати. Чи навіть батько.

Але рука міцна. Ця міць здатна протистояти грифонові. Навіть кільком. Навіть всім потойбічним почварам. Ця сила щоразу перемагає і бодай на крихту перетягує в бік життя.

П'ЯТА ЖЕРТВА

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Степан Дідик

відслідковують

Інші блоги

Костянтин Гончаренко

Ранкове

Іноді я здаюся собі рибалкою, що стоїть із сіткою на березі швидкоплиної ріки. Вона повна життя - я бачу, як виграває риба посеред течії, як темні тіні ковзають під поверхнею води. Я знову і знову закидую нерет у воду, намагаючись

Анна Лященко

Дракон повернувся!

У момент одного з таких прояснень я раптом чую задоволене мурчання свого дракона. Якби мав сили, я, напевно, пустився б у танок! Але можу лише усміхнутися та подумки привітатися зі своїм звіром. «Де пропадав?» —

Джулі Мун

♥️час пограти з вогнем та перемогти♥️

Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Я прийшла до вас зі спойлером до завтрішнього розділу книги «Спопелити світ». Напруга між Віто та Софією вже набирає обертів... Софія стала більш упевненою

Белла Ісфрелла

Загублена серед зірок

Хтось уже помітив, що розділи почали з’являтися частіше? Обсяг книги виявився трохи більшим, ніж я планувала і це, радше, плюс. Історія розгортається ширше, ніж задумувалося спочатку, тож у неї з’явилося більше

MargFed

Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"

– Але ж ніхто ще з відьом чи магів не зміг досі підкорити темну енергію. Її навіть важко якось зробити відчутною. Мало хто її відчуває і бачить навіть істинним взором. Та навіть, тим не багатьом, що вдавалося якось взаємодіяти