«Я його вб’ю. Якщо не сьогодні, то дуже скоро».

Вона звикла до сталі, що приховує тіло, і наказів, що замінюють волю. Але Лорд Вампір вирішив змінити правила гри. Замість бою — вечеря. Замість обладунків — чорний оксамит і корсет, що перехоплює подих. Кантіс хоче бачити її тендітною жінкою, але він забув: навіть у шовку лезо залишається лезом.

Чи зможе Каліда втримати маску, коли під оксамитом пульсує лише лють?