А ви пам'ятаєте, який був ваш перший твір?✍️

Всім хай ☺️. Я тут копошився в глибинах свого ноутбука і знайшов свій перший твір, написаний у рік буйства тектоніку, субкультур емо й готів та долара майже задарма. Власне, технічно це не прямо перший твір, я і раніше писав, це перший твір, набраний на компі (суперзвєрська машина на 98-й Вінді).

Це було невелике оповідання під назвою "По приколу", про двох сільських підлітків, які переходять у дорослий світ, де на них чекають серйозні виклики і непрості рішення. Я написав його влітку 2007, і це був, здається, останній мій твір, який я писав від руки. На жаль, для оприлюднення він не підходить, проте це гарний артефакт епохи, свого роду музейний експонат. Я навмисно його не редагую, щоби зберегти дату останньої правки непорушною.

А ви пам'ятаєте, який був ваш перший твір? Коли ви його написали? Як він називався? Про що він був? Яка його доля зараз?

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Інколи здається що все, що відбулося після умовного 2014 - збій, чи моторошний сон. Тому на схожі артефакти з минулого дивишся з теплом. Ще стара іконка вордівська...

Як кажуть - поверніть нам наш 2007.

avatar
Щастя
26.02.2026, 19:35:08

Вірш в 14 років в день смерті тата. Потім вийшла ціла збірка. Правда іменно цей вірш не надрукували. Сказали, що дуже відрізняється, дитячий. Якось так...

avatar
Андрій Шерстюк
23.02.2026, 21:09:37

В залежності від того, що вважати першим твором.
Мої шкільні твори можна віднести до якогось жанру: дружній шарж, копіювання авторського стилю. Пам’ятаю, написав на «Гайдамаків» 40 сторінок — важкий шевченківський слог, абсурд і гротеск, як я люблю. Вся школа зачитувалася ще років десять після мого випуску. Не зберіглось нічого з тих часів.
Перший КВНівський текст я вже не пам’ятаю. Першу міні-виставу ще 15 років тому ставили в Дніпровському театральному коледжі. Першу повноцінну виставу соромно згадувати. Висить у моєму архіві на стіні ганьби. Я вже не та людина.
Мій перший літературний досвід теж лежить мертвим грузом: багато кацапської, «мудрим словам байдуже, якою мовою вони сказані», рожеве поні. Тоді я думав, що українізація потрібна, але не насильницька.
Перший сценарний досвід — колективна робота, і я навіть у титри не потрапив. Перший повноцінний твір після переходу на українську у 2019 році був невдалим навіть для стіни ганьби.
Тому оповідання «Талан бармена» 2022 року — де-факто перший свідомий твір українською, написаний мною саме як літератор. І це не зважаючи на одну видану книгу, кілька опублікованих текстів, дюжину п’єс і сценаріїв, і тонну КВНівського лайна

Пам'ятаю. Це був віршик про струмок, мені було 5 років ))))

Показати 2 відповіді

Arsenii Troian, Мамі читала. Не знаю, зберігся чи ні. Треба в тата спитати )

В мене по суті перший і єдиний завершений твір -який кілька років назад виклав -це була оповідь " Історії на килимку. Шпилька." Така собі суміш йоги і сучасної міської містики . Я частково відредагував і знову виклав.

Інші блоги
А чи багато серед вас таких, як я?
Зізнавайтеся, чи багато серед вас тих, хто обожнює Домініка Торетто, фільми «Форсаж» та «Три ікси»? Хто любить шалені перегони, круті тачки, небезпечні місії, завербованих таємних агентів і героїв, які спочатку
Повернення у мертвий світ. Заради життя.
А чи буває таке? Книга "Повернення у мертвий світ" https://booknet.ua/book/povernennya-u-mertvii-svt-b459794 автора Ольга Инка https://booknet.ua/olga-inka-u11499242 стверджує, що подібне можливо. Але давайте по черзі. Який він - мертвий
Вівісектор проти Зламника. Глава 5
Контракт із дияволом, або ласкаво просимо до Патруля! Кажуть, що свобода безцінна. Але Димитрій Вальтер, схоже, має власний прейскурант. І Данаїл щойно переконався, що потрапити до рук Вівісектора — це ще гірше, ніж опинитися
✨пост подяки ✨
Я тільки сьогодні почала новий роман "Майор для Малої". Давно в голові була ця ідея! І дякую за таку миттєву рекомендацію роману. Це велика підтримка для мене як для автора-початківця! Такі реакції надихають! Дякую,
Осінь чи Різдво?
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше