А ви пам'ятаєте, який був ваш перший твір?✍️

Всім хай ☺️. Я тут копошився в глибинах свого ноутбука і знайшов свій перший твір, написаний у рік буйства тектоніку, субкультур емо й готів та долара майже задарма. Власне, технічно це не прямо перший твір, я і раніше писав, це перший твір, набраний на компі (суперзвєрська машина на 98-й Вінді).

Це було невелике оповідання під назвою "По приколу", про двох сільських підлітків, які переходять у дорослий світ, де на них чекають серйозні виклики і непрості рішення. Я написав його влітку 2007, і це був, здається, останній мій твір, який я писав від руки. На жаль, для оприлюднення він не підходить, проте це гарний артефакт епохи, свого роду музейний експонат. Я навмисно його не редагую, щоби зберегти дату останньої правки непорушною.

А ви пам'ятаєте, який був ваш перший твір? Коли ви його написали? Як він називався? Про що він був? Яка його доля зараз?

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Інколи здається що все, що відбулося після умовного 2014 - збій, чи моторошний сон. Тому на схожі артефакти з минулого дивишся з теплом. Ще стара іконка вордівська...

Як кажуть - поверніть нам наш 2007.

avatar
Щастя
26.02.2026, 19:35:08

Вірш в 14 років в день смерті тата. Потім вийшла ціла збірка. Правда іменно цей вірш не надрукували. Сказали, що дуже відрізняється, дитячий. Якось так...

avatar
Андрій Шерстюк
23.02.2026, 21:09:37

В залежності від того, що вважати першим твором.
Мої шкільні твори можна віднести до якогось жанру: дружній шарж, копіювання авторського стилю. Пам’ятаю, написав на «Гайдамаків» 40 сторінок — важкий шевченківський слог, абсурд і гротеск, як я люблю. Вся школа зачитувалася ще років десять після мого випуску. Не зберіглось нічого з тих часів.
Перший КВНівський текст я вже не пам’ятаю. Першу міні-виставу ще 15 років тому ставили в Дніпровському театральному коледжі. Першу повноцінну виставу соромно згадувати. Висить у моєму архіві на стіні ганьби. Я вже не та людина.
Мій перший літературний досвід теж лежить мертвим грузом: багато кацапської, «мудрим словам байдуже, якою мовою вони сказані», рожеве поні. Тоді я думав, що українізація потрібна, але не насильницька.
Перший сценарний досвід — колективна робота, і я навіть у титри не потрапив. Перший повноцінний твір після переходу на українську у 2019 році був невдалим навіть для стіни ганьби.
Тому оповідання «Талан бармена» 2022 року — де-факто перший свідомий твір українською, написаний мною саме як літератор. І це не зважаючи на одну видану книгу, кілька опублікованих текстів, дюжину п’єс і сценаріїв, і тонну КВНівського лайна

avatar
Morwenna Moon
23.02.2026, 20:03:01

Пам'ятаю. Це був віршик про струмок, мені було 5 років ))))

Показати 2 відповіді
Morwenna Moon
23.02.2026, 20:42:24

Arsenii Troian, Мамі читала. Не знаю, зберігся чи ні. Треба в тата спитати )

В мене по суті перший і єдиний завершений твір -який кілька років назад виклав -це була оповідь " Історії на килимку. Шпилька." Така собі суміш йоги і сучасної міської містики . Я частково відредагував і знову виклав.

Інші блоги
Все пішло шкереберть...
Від своєї репутації не втечеш. Особливо, якщо твоя репутація - це скандальна столична інтригантка, яку ненавиділо пів двору. Сьогоднішній розділ це справжній холодний душ для нашої героїні. Тільки-но Вівіан почала
Продуктивного ранку ✨
Раночку✨ сьогодні буду намагатися додати новий розділ "Чорного Вирію") Всім мирного і тихого дня!
Вони пройшли довгий шлях.
https://booknet.ua/book/proekt-haos-b455010 Від першої співбесіди й незручкових розмов — до довіри, кохання, заручин і весілля. Було багато випробувань: страхи, помилки минулого, непрості зустрічі, сімейні таємниці й моменти, коли здавалося,
Як пережити першу ніч в глушині???
Вже 9 розділів на сайті! ✨ Наша Вівіан нарешті пережила свою першу ніч у Сонячній Лощині. І, скажемо чесно, це було те ще випробування. Жодних м'яких перин, жодного особистого простору чи звичного комфорту, тільки жорстке
Чи згасає натхнення без зворотного зв'язку?
Інколи ловлю себе на думці, що натхнення стає тихішим, коли не відчуваєш відгуку. Ніби починаєш сумніватися: а чи потрібні комусь твої слова, твої історії, твої думки? І тоді виникає інше запитання. Можливо, це ще один іспит?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше