Це місто було досить просторе. Будинки стояли, здавалося, щонайменше у пів кіломентра один від одного і виглядали так ніби виросли з землі чи були частиною гори. Деякі будівлі стояли поруч і формували якісь звивисті ряди. На вершині височів справжнісінький палац з вежами, балконами. Навкруги буяла зелень, і кольорові цятки свідчили, що там є квіти. Тому Зоряна сподівалася, що за тими квітами хтось доглядав і там були люди.