У лютому долучилася до книжкового марафону від Ріні Март — читаємо по п’ять глав різних історій, занурюємося в них, ловимо перші враження й намагаємося осмислити, чим саме вони чіпляють. Формат швидких, але дуже насичених знайомств: ніби відкриваєш двері в новий світ, ще не знаючи, що чекає далі, але вже відчуваючи його атмосферу. Тож ділюся своїми міні-відгуками — щирими емоціями після перших п’яти глав.

Імʼя, якого не було

Ірина Скрипник

Як і всі твори Ірини, ця книга читається легко, захоплює з перших сторінок і поступово розпалює цікавість. Головна героїня раптово опиняється віч-на-віч зі своїм ангелом-охоронцем, який попереджає її про неминучу смерть. Та навіть після його ефектних польотів за вікном вона в душі сумнівається, чи все це справді відбувається, і зовсім нічого не робить, щоб змінити долю. Тож ангелові доводиться втручатися вже безпосередньо.

Здавалося б, після такого вона стане обережнішою? Аж ніяк. Повіривши в божественну підтримку, дівчина навпаки починає свідомо шукати небезпеку. Тим часом і в ангелів є свої правила та ціла небесна бюрократія, а ще складається враження, що хтось навмисно підставляє його.

Ірина повністю захоплює таким сюжетом — передбачити, куди поверне історія далі, майже неможливо. Усього за п’ять глав розкидано безліч деталей і натяків, які можуть розгорнути події в найнесподіваніші боки. Це ніби справді вишуканий аперитив: смак розкривається поступово й змушує з нетерпінням чекати, чим же пригостить нас шеф-кухар далі.

Елевонда Евермонт -Еливедо

Стати королевою

Ісекай. Жанр про потрапляння в інший світ, зазвичай у тіло персонажки з книги. Але тут усе перевернуто з ніг на голову: не тільки «потраплянка» опиняється в романі, а героїня самої історії — у тілі тієї, що мала туди потрапити.

І найцікавіше — це зовсім не типова для ісекай-манхв «лиходійка», яка раптом відкривається з нового боку. Навпаки, перед нами та сама світла й нібито пласка фігура — наречена кронпринца. Щоправда, дуже швидко стає зрозуміло: не така вже вона й проста. Хоча проблем у неї в рази більше, ніж у дівчини, яка мала опинитися на її місці й знала сюжет манхви наперед.

Звучить заплутано? Читалося приблизно так само — і в цьому навіть є свій шарм. Бо окрім двох героїнь, які помінялися місцями, маємо ще: богиню, що все це організувала; загадкового персонажа у віртуальному чаті, який змінює ім’я з авторки на щось нове; помічницю для потраплянки; і окремі авторські вставки самої письменниці на Букнеті. І це ще не все — здається, кронпринц і колишній хлопець потраплянки теж примудрилися обмінятися тілами й душами.

У підсумку виходить справжній сюжетний коктейль, у якому без «інструкції» легко загубитися. Все щедро приправлено внутрішніми монологами, повідомленнями в чаті, репліками помічниці та втручаннями богині — інколи одночасно. Якби ця книга була в паперовому форматі, це був би перший випадок, коли я взялася б за маркери й почала підкреслювати, хто саме і в який момент говорить.

Але попри всю цю багатошаровість, у тексті є щось, що змушує розбиратися далі — ніби розплутуєш складний вузол і хочеш зрозуміти, як саме авторка зведе всі ці лінії докупи.

Боги з гуртожитку

Андрей Романенко (Black Silver)

Тут уже стало значно цікавіше для мене. Не без огріхів, але сама ідея й подача справді чіпляють. Можливо, просто було надто рано для сьогоднішнього дня — тому деякі моменти виглядали трохи нереалістично. Зате текст затягує: усе, що було викладено, я проковтнула за кілька годин без перерви.

Щоправда, місцями хотілося підскочити, увірватися в сюжет і змусити героїв переробляти технічні рішення — дається взнаки власний досвід із ремонтом підвалу =) Бо для серверної однієї витяжки замало — потрібен ще й осушувач, інакше від вологості техніка «полетить» дуже швидко. Й буде конденсат на конденсаторі =)) Та й загалом деякі софтові моментів прозоро натякають, що студенти щось таки спіратили, а такі обсяги фізичних даних і потужностей ШІ навряд чи взялися «за спасибі». Безкоштовні боти такого просто не витягнуть.

Ідея тут радше про велику симуляцію, ніж про гру — і масштаби, які для цього потрібні, явно не покриє економія на обідах із дівчиною =) Хоч добре, що обійшлося без обіцянок рівня «живий світ і повністю автономні NPC», як це люблять робити деякі скамери (згадаємо кхе-кхе AoC).

Є й кумедні дрібниці — наприклад, підозріло «паленe» пиво від третьокурсника й сцена з тостом і дежавю, яка спрацювала двічі: чи то задум із подвійною симуляцією, чи просто технічний повтор у тексті (як і дубльована ілюстрація в п’ятій главі).

Зате сама п’ята глава вже відчувається не як один день бабака, а як життя бабака. І з’являється чітке передчуття, що пошук того самого NPC в цьому «стозі сіна» стане однією з ключових цілей.

У будь-якому разі — удачі цій історії. За нею хочеться стежити далі =)

Дякую організатору марафону та учасникам!

Твори марафону:

1. Ріна Март "ВІДУН"

2. Кокура Лара "ЦУКОР З П'ЯТИ СТІКІВ"

3. Кайла Броді-Тернер «СТІЙКИЙ ДО МАЙБУТНЬОГО [futureproof]» 

4. Очерет "ПРОМІНЧИК ТА ПЕЛЮСТОЧКА"

5. Dana N "ТВОЇ ЗЕЛЕНІ ОЧІ"

6. Ірина Бібік "АРТЕМ І ГЛЕЧИК ЧАСУ: КОД ХАРАКТЕРНИКА"

7. Анна Лінн "ПОЦІЛУНОК ЗВІРА"

8. Ірина Скрипник "ІМ'Я, ЯКОГО НЕ БУЛО"

9. Елевонда Евермонт-Еливедо "СТАТИ КОРОЛЕВОЮ"

10. Андрей Романенко "БОГИ З ГУРТОЖИТКУ"

11. Шепіт Місяця "АДЕЛІНА"

12. Магістр Анімарум "СКАЖИ, ПОДРУГО"

13. Ньюбі Райтер "МОЯ ЖАХЛИВА РОБОНЯНЯ"