Візуал ☀️ Темної Квітки❀. Не словом, а дієсловом

Від роздумів про те, хто винен і що робити, його відволік планшет на столі – екран настійливо блимав, а в верхньому лівому куті золотом світилось одне-єдине сповіщення:

“Регіон місцезнаходження об’єкту змінився”.

Ельф натиснув на напис, і екран заповнило вікно з мапою, на якій була відзначена область. На якусь хвилину “залип”, поринувши у спогади…

– Візьми. Він неабияк розрядився тоді, при зіткненні зі звіром, але якась магія в ньому ще лишилась. Може, стане в нагоді.

– Промінчику… – тепло всміхнулась ельфійка. – Не треба, це зайве.

– Треба, пелюсточко, треба, – наполіг Кель, акуратно вдягаючи амулет їй на шию. Поглянув оцінююче. – А тобі личить!

– Гадаєш? – темна лукаво примружила одне око, ховаючи амулет під сукню. – Гаразд, тоді носитиму.

Амулет, який кожен тель-квесір отримує ще в дитячому віці, нерозривно пов’язаний з його аурою. Тому, навіть якщо загубиш – можна за власними відчуттями знайти пропажу. Якщо, звісно, кристал не геть аж розрядився.

Тоді, коли він тільки-но повернувся додому – глибоко у серці ще тліла надія, що доля буде прихильною до нього, і колись – якщо дасть Сонце Невгасиме – вони, можливо, знов зустрінуться. Тож згодом, приступивши до обов’язків Променя й розвинувши бурхливу діяльність, він реалізував, з-поміж інших, і цю ідею.

...

Та давня пригода у лісі лишилась десь глибоко у шухлядах пам'яті та на полицях підсвідомості. І ось тепер… спогади накривали його з головою.

Він згадав усе – і блукання лісами диких територій, і бункер, що став для них притулком, і зустріч з диким звіром, коли він закрив її власним тілом, а вона опісля – лікувала та піклувалась про нього.

Неслухняні пасма волосся, що так мило спадали на обличчя. Бездонні сірі очі, в яких відображалось усе на світі – і хитринка, і глузування, і непідробна цікавість, і та часточка тепла, яку можна іноді не згадати – та неможливо зовсім забути.

Перший несміливий поцілунок – який і поцілунком-то назвати важко, але все ж… І сльози – коли вони обоє зрозуміли, що настав час розлуки.

Кель згадує, і це спонукає його до дій. Згадайте й ви))

 ☀️Сяйво Темної Квітки ✹

А хто ще не знає, з чого все починалось - то ось перша частина:

☀️ Промінчик та Пелюсточка  ❀

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіт Анатолій
21.02.2026, 18:59:41

≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Останнім часом люблю рудих)))

avatar
Олена Ранцева
21.02.2026, 18:01:42

❤️❤️❤️

avatar
Ірина Бібік
21.02.2026, 14:35:29

❤️

Очерет
21.02.2026, 14:40:56

Ірина Бібік, ❤️ ;)

Інші блоги
♡ Файвел
Вітаю, друзі! Флешмоб «Різнобарвне кохання» від екстравагантної Чарівної Мрії закінчився, а ми (учасники цього флешмобу) досі продовжуємо ділитися з вами нашими роботами. От і я сьогодні з новим розділом «Файвел».
То що скаже Стефан ❓️
Дворецький оговтався раніше за мене. — Перепрошую, містере Даймонд, — заговорив він геть іншим тоном, — я… — Чому ви ще тут? — перебив мій чоловік. Пан Альбрехт розгубився. — Я просто… — А
Лагідно нагадую — книга безкоштовна ще кілька днів
Привіт, мої любі Спокусники! !Лише кілька днів БЕЗКОШТОВНО! Дорогі мої читачі - у вас є шанс прочитати «Ісая. Реванш» безкоштовно !!! ⚡КНИГА ОДНОТОМНИК⚡ Він — нахаба і мій зведений брат. Але ніхто
Всесвіт розширюється, а ставки зростають!☾︎.☆.。.:*
Вітаю, друзі! *ੈ✩‧₊˚ Мій новий розділ уже «в ефірі», і якщо ви його пропустили — запрошую! Готові дізнатися, куди заведе героїв доля цього разу? Щоб перейти до книги «Я зустрів її серед зірок» натискайте
два "зайці"
Я вирішила у вихідний зробити один постріл блог про дві книги. Перша: Служниця Тіні –Якщо ви праві про два тижня, – почав Антоній, – То нам не потрібна зупинка в порту. Вона нас тільки уповільнить. –Якщо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше