Візуал ☀️ Темної Квітки❀. Не словом, а дієсловом

Від роздумів про те, хто винен і що робити, його відволік планшет на столі – екран настійливо блимав, а в верхньому лівому куті золотом світилось одне-єдине сповіщення:

“Регіон місцезнаходження об’єкту змінився”.

Ельф натиснув на напис, і екран заповнило вікно з мапою, на якій була відзначена область. На якусь хвилину “залип”, поринувши у спогади…

– Візьми. Він неабияк розрядився тоді, при зіткненні зі звіром, але якась магія в ньому ще лишилась. Може, стане в нагоді.

– Промінчику… – тепло всміхнулась ельфійка. – Не треба, це зайве.

– Треба, пелюсточко, треба, – наполіг Кель, акуратно вдягаючи амулет їй на шию. Поглянув оцінююче. – А тобі личить!

– Гадаєш? – темна лукаво примружила одне око, ховаючи амулет під сукню. – Гаразд, тоді носитиму.

Амулет, який кожен тель-квесір отримує ще в дитячому віці, нерозривно пов’язаний з його аурою. Тому, навіть якщо загубиш – можна за власними відчуттями знайти пропажу. Якщо, звісно, кристал не геть аж розрядився.

Тоді, коли він тільки-но повернувся додому – глибоко у серці ще тліла надія, що доля буде прихильною до нього, і колись – якщо дасть Сонце Невгасиме – вони, можливо, знов зустрінуться. Тож згодом, приступивши до обов’язків Променя й розвинувши бурхливу діяльність, він реалізував, з-поміж інших, і цю ідею.

...

Та давня пригода у лісі лишилась десь глибоко у шухлядах пам'яті та на полицях підсвідомості. І ось тепер… спогади накривали його з головою.

Він згадав усе – і блукання лісами диких територій, і бункер, що став для них притулком, і зустріч з диким звіром, коли він закрив її власним тілом, а вона опісля – лікувала та піклувалась про нього.

Неслухняні пасма волосся, що так мило спадали на обличчя. Бездонні сірі очі, в яких відображалось усе на світі – і хитринка, і глузування, і непідробна цікавість, і та часточка тепла, яку можна іноді не згадати – та неможливо зовсім забути.

Перший несміливий поцілунок – який і поцілунком-то назвати важко, але все ж… І сльози – коли вони обоє зрозуміли, що настав час розлуки.

Кель згадує, і це спонукає його до дій. Згадайте й ви))

 ☀️Сяйво Темної Квітки ✹

А хто ще не знає, з чого все починалось - то ось перша частина:

☀️ Промінчик та Пелюсточка  ❀

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кі Цуне
21.02.2026, 21:37:00

♥️♥️♥️

Очерет
21.02.2026, 21:37:57

Кі Цуне, ♥️

Цікавий хід із гаджетом у ельфійському сетингу. Заінтригували. Закинула обидві книги до бібліотеки

Очерет
21.02.2026, 20:59:52

Магістр Анімарум, Я взагалі люблю суміш магії з технікою) В мене таке не лише в цій історії.
Радий, що книга вас зацікавила - буде корисно дізнатись ваші враження ☀️

Останнім часом люблю рудих)))

Очерет
21.02.2026, 20:57:17

Катерина Винокурова, Я іноді теж)) Руді вони такі... по-своєму атмосферні)

avatar
Alika Ost
21.02.2026, 20:09:29

❤️❤️❤️

Очерет
21.02.2026, 20:56:07

Alika Ost, ❤️

avatar
Кіт Анатолій
21.02.2026, 18:59:41

≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Очерет
21.02.2026, 20:56:02

Кіт Анатолій, ⚞^. .^⚟

avatar
Олена Ранцева
21.02.2026, 18:01:42

❤️❤️❤️

avatar
Ірина Бібік
21.02.2026, 14:35:29

❤️

Очерет
21.02.2026, 14:40:56

Ірина Бібік, ❤️ ;)

Інші блоги
Рекомендації + комікс-спойлер до завтрашньої глави
Перш за все, хочу сказати величезне, просто безмежне ДЯКУЮ усім своїм читачам, яким подобається історія Іскри диких прерій! ❤️ Я бачу ваші коментарі, зірочки й прочитання. Наш Сільвер-Крік оживає і наповнюється людьми
Нагадую про себе і запрошую на марафон!
Минуло коло, відгуки розквітли, Та хочеться знов знань і знову світла. Чи не пора нам чергу знов зібрати, Щоб нові глави разом відкривати? Зібравши творчості плоди у кошик спільний, Ми створюємо коло — оберт нерозривний. Тут
Моє життя нестерпне!
... або "Тяжка потраплянська доля - частина 2". Або все-таки "втраплянська"? До речі, на іншому ресурсі мені підказали гарне слово - "встряганець". Любий щоденнику! Моє життя нестерпне. Мало того, що я дистрофан
Кінець це лише новий початок:
Кінець це лише новий початок: «Загублена серед зірок» та велике повернення ✨Для тих, хто хоче отримати безкоштовне читання гарячого фентезі — читайте інструкцію в кінці допису.✨ Сьогодні особливий день. Ми
Гра на почутті провини
Побачила у багатьох авторів трендову штуку: "Перетворити книгу на гру". І зробила собі таку) У мене є мрія, таки відчути досвід себе в якості сценаристки візуальних новел якраз формату гри і не можу упустити шанс подивитись
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше