Дякую всім, хто читає мою фантазію))) Для мене це велике досягнення, бо я не очікувала, що хтось взагалі відкриє мої книги. Випадково в магії, невипадково з ним. 

— Дункане, вона прокинулась! Зроби щось! Виправ це негайно! Це не моя дочка! — почувся чийсь переляканий жіночий голос.

Я повернула голову і завмерла. Переді мною стояв дивний дідуган: невисокий, із довгим сивим волоссям та густою бородою. Він був одягнений у старий сірий плащ і вбрання, яке я бачила хіба що у фільмах про середньовіччя. Поряд із ним застигла жінка років п'ятдесяти, вища за дідуся на цілу голову. Її хвилясте червоне волосся вогнем розсипалося по плечах, а чорна сукня стародавнього крою лише додавала загадковості.

Це що, якась костюмована вечірка? Чи я потрапила на знімальний майданчик? Паніка гарячою хвилею розлилася по тілу, перехоплюючи подих.

— Ви хто? Де я? — хрипко запитала я, відчуваючи, як тремтять губи.

— Вибач, дитино, це якась жахлива помилка! Дункан усе виправить! Ти ж виправиш, правда? — жінка заговорила до мене, а потім повернулася до старого з благальним поглядом.

— Ем, я не впевнений… — розгублено розвів руками дідок. — Я вперше робив подібне. Що тепер чинити — не маю жодного уявлення!

Жінка зблідла, її очі округлилися від шоку.

— Ви мені поясните, що тут відбувається?! Хто ви такі? Як я сюди потрапила? — закричала я, відчуваючи, що істерика ось-от прорветься назовні. Вони не поспішали з відповідями, і це лякало ще більше.

— Зараз усе поясню, тільки не репетуй! Що за невихована молодь пішла… — пробурмотів собі під ніс дід і підсунув стілець ближче до мого ліжка. Він гордо випнув груди й підняв підборіддя:

— Я — Дункан Кроул, просторовий маг середнього рівня Королівства Аменд’аль. Приємно познайомитись!

— Це якийсь жарт? Який ще маг? Яке королівство? — я почала відчайдушно озиратися по сторонах. — Дейзі, це ти замовила цей розіграш? Виходь, це вже зовсім не смішно!

#потраплянка #магічнийсвіт #магія #кохання #доля #подорожсвітами #фентезі #романтика #романтичнаеротика