Вітаннячко.

У другій частині затемнення, окрім головних героїв, ми зустрінемося ще з двома персонажами. Другорядними - але вони зіграють свою роль у сюжеті.

У минулому, радше за все, солдат армії котроїсь з технічно розвинених країн (але він не признається, зараза така). Зараз - людина, що "вирішує питання". Якщо заплатять, звісно. Так, я пам'ятаю, що між найманцем та злочинцем часто можна ставити знак рівності))

Цей хлопчина звик дивитися на світ крізь коліматорний приціл (з техномагічним покращенням або без нього) та з дрібкою здорового  скептицизму й чорного гумору. "Це не в мене проблеми з законом - це в закону проблеми зі мною". "То все неправда, ти себе накручуєш". "Хто до нас з мечем прийде, того краще застрелити". "Моє прізвище МакДугал, крихітко. Запам'ятай його - можливо, колись його носитимуть твої діти". Це все про нього))

На противагу Кельміраелю - справжньому ельфійському джентльмену з легким нальотом юнацького максималізму та бунтарства, це - типовий цинічний вояка з невідомою історією.

Спитаєте, чого він "Дзен", якщо в цьому світі немає буддизму, Тибету й монахів? А не скажу :Р

__________________________________________

Людина за походженням - але вихована дворфами, до яких потрапила ще зовсім маленькою. Це впилнуло на формування її особистості, зокрема - характер, хоч і спокійний, але грубуватий. Незважаючи на миле личко, для цієї дівчини фраза "зараз дам в чоло" є буденною справою. І таки дасть, якщо її допекти)) Ну, принаймні, спробує.

Мріє стати травницею і активно над цим працює. Хоча її прийомний батько, Торвальд - голова клану та член Ради Старійшин Гірської Конфедерації - бачить для неї інше призначення... Але у Долі свої шляхи.

Не може терпіти, коли її називають "пампушечкою", "булочкою", "пончиком" і т.д. А тепер вгадайте, в кого занадто довгий язик xDDD

Споіваюсь, ці двоє привнесуть у твір свою часточку колориту та атмосферності. Ну або ні - і тоді вийде, що я дав маху і без них можна було обійтись) Таке буває, автори іноді помиляються.

 ☀️Сяйво Темної Квітки ✹