Додано
20.02.26 20:00:21
Нова глава "Полювання на Місяць"
Вітаю! Нова глава "Полювання на Місяць" вже опублікована.

-------------------------------------------------------------
– Ви не маєте права! Ми живемо тут сторіччями, покоління за поколіннями, проливали кров за це місто, тож воно наше! Ви не маєте право в одноосібному порядку вирішувати кому тут жити, а кому ні! – парирував впевнено Остап.
– О, ні маємо! Правила задає той, у кого краща зброя! І у нас вона краща! – прощипіла Карміла.
– І під кращою зброєю ви розумієте цього одного дрона чи винищувач, чи що це, бляха таке? – перепитав іронічно Остап, навіть його нахабність вампірки вражала.
– Це техноїд, і повірте, його з головою одного на вас вистачить, навіть стане забагато! – виразно відповіла Карміла, – У вас, доба на виїзд, потім да розверзниться пекло. Чи ви настільки підступні, що збираєтесь влаштувати війну, з жертвами серед містян? Чи ви будете ховатися між ними, як труси? – перепитала Карміла, – Доба! Не випробовуйте нашого терпіння!
____________________________
Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827
MargFed
231
відслідковують
Інші блоги
Три розділи ще треба відредагувати та викласти, але це вже механіка... Головне, що крапка поставлена, а історія завершена (. ❛ ᴗ ❛.) ✧*。 Тому я вирішив познайомити вас з Ілсе. Саме його обличчя
Події в книзі "Другий шанс або Помста ангела" потроху розганяються (комусь уже встигли зламати руку, ага), тож я принесла вам трохи візуалів. В той час як Батса обговорює плани з Ґєшеатом: — А Ханна? — Я
Я завжди дивувалася людям, які можуть читати 5–6 книг паралельно й не плутати сюжети та героїв. Я зазвичай повністю занурююся в одну історію. Якщо книга мене зачепила, то не хочу відволікатися на інші світи. А як у вас? Одна
Вітаю, мої неперевершені друзі! І сьогодні я хочу розказати більше про свою книгу "По той бік літа" Цю книгу я почала писати не так давно, але як же виникла ідея писати її? Все просто! Я завжди мріяла написати
Коли ми поверталися дорогою, вкритою купою опалого листя, я не помітила корінь дерева й перечепилася. Левій вчасно мене зловив у свої обійми. Я засміялася. А він легенько прихилив моє тіло до стовбура дерева. Намагаючись
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
❣️❣️❣️
Діана Лисенко, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати