Автофакти автора: мої музичні смаки

Привіт усім. Сьогодні я підготував для вас новий автофакт. У цьому блозі я коротенько розповім про свої музичні смаки.

А писати тут особливо нічого - у плані музики я - металіст (аплодисменти інших учасників групової сесії). Хоча це з приміткою "глибоко всередині", бо ззовні я звичане сіре ніщо, без "косухи", цепів та панківського синього хаєра на всю довбешку. 

Бо музика для мене - цемент мого внутрішнього світу. Приберіть музику (не треба), а я розсиплюсь, як рідкий термінатор на заводі. 

Мої тяга до року зародилась, як це часто буває, в дитинстві. Ключову роль в цьому зіграли кілька людей: батько, який любив на всю врубити платівку Pink Floyd, Богдан з Кривого Рогу, що, коли нам було років по 13, привіз касету (!) першого альбому гурту "Rammstein", і брат Діма. Саме він показав інші грані рок- і метал-жанру: містичного, андерграундного, концептуального.

Якщо хтось бодай трішечки ознайомлений з чудовим світом метал-музики, то знає, наскільки там багато всіляких жанрів. А піджанрів - ще більше. І ми, металісти, дуже цінуємо свій стиль за це розмаїття і полюбляємо на різних форумах влаштовувати праведні голівари на тему, куди віднести ту чи іншу групу - melodic death чи metalcore чи щось у цьому дусі?

Я намагаюсь не зациклюватись на жанрах, але мушу визнати, улюблені музичні "галузі" я все ж маю. По-перше, це neue deutsche härte. Це жанр, який плутають з industrial'ом, але насправді це локальне суто німецькомовне відгалудження, яке поєднує уже згаданий індустріальний метал, альтернативу, готику і може ще щось. Мої улюблені гурти NDH: Rammstein, Oomph, [die!], Megaherz.

Коротенько щодо інших жанрів: doom, metalcore, nu metal і все інше потрошечки. Гурти, які не зникають з плейлиста, - Paradise Lost, Type O Negative, My Dying Bride, Testament і Despised Icon.

Майже у фіналі свого музично-вподобацького блогу я б хотів зазначити про своє занепокоєння. Мене інколи турбує, що майже все своє життя слухаю одні і ті самі гурти. Ба навіть одні і ті самі альбоми. З одного боку, це плюс - почуті у якомусь 2005-му році композиції нині - немов машина часу. Слухаючи таке, ти переносишся в минуле. Часто з тим чи іншим треком пов'язані якісь приємні згадки: перший музцентр, поїздка в місто, ніч напередодні сесії. З іншого боку, така занадто часта мандрівка в минуле може призвести до того, що ти в цьому минулому застрягнеш. І знаєте, що я скажу на це? Я справді застряг. Так, тому і слухаю майже постійно одне і те саме. Звісно, інколи вдається витягнути себе у реальний світ пісень, яким менше п'яти років, але вони не викликають тих емоцій, які викликають гурти, альбоми і пісні почуті у ту далеку еру, коли все було добре, коли лише китайський плеєр і десятка в кишені, коли повітря пахло, коли батьки молоді, коли ти просто життя і життя було безмежним, як і кількість гуртів в метал-музиці...

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Коментар видалено

Коментар видалено

Також люблю рок)

Arsenii Troian
18.02.2026, 19:55:52

Настя Ніченька, hell yeah

avatar
Щастя
18.02.2026, 19:49:06

Мене підсадили на к поп. Олюблений гурт TXT. До цього всього дуже любила Ramstain, i Океан Ельзи. Ну якось так. Дякую, що поділились...

Arsenii Troian
18.02.2026, 19:55:05

Щастя, Та на здоров'я.
Океанів я б теж докинув до свого ж блогу. Правда, лише перші три-чотири альбоми. Далі вони як ніби змінили вектор, не те якось уже.

Інші блоги
✨пост подяки ✨
Я тільки сьогодні почала новий роман "Майор для Малої". Давно в голові була ця ідея! І дякую за таку миттєву рекомендацію роману. Це велика підтримка для мене як для автора-початківця! Такі реакції надихають! Дякую,
А чи багато серед вас таких, як я?
Зізнавайтеся, чи багато серед вас тих, хто обожнює Домініка Торетто, фільми «Форсаж» та «Три ікси»? Хто любить шалені перегони, круті тачки, небезпечні місії, завербованих таємних агентів і героїв, які спочатку
Повернення у мертвий світ. Заради життя.
А чи буває таке? Книга "Повернення у мертвий світ" https://booknet.ua/book/povernennya-u-mertvii-svt-b459794 автора Ольга Инка https://booknet.ua/olga-inka-u11499242 стверджує, що подібне можливо. Але давайте по черзі. Який він - мертвий
Вівісектор проти Зламника. Глава 5
Контракт із дияволом, або ласкаво просимо до Патруля! Кажуть, що свобода безцінна. Але Димитрій Вальтер, схоже, має власний прейскурант. І Данаїл щойно переконався, що потрапити до рук Вівісектора — це ще гірше, ніж опинитися
Осінь чи Різдво?
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше