Вимушений шлюб та останні дні передплати

Вчора я розпочала публікацію нової книги, називається “Нестримна втеча”.

Запрошую до читання ❤️

Оновлення будуть щодня.  

– Постав мені на шиї засос, – уперто повторила я, дивлячись йому в очі. – Нехай думають, що в мене хтось є. Навіщо Крижанівським «зіпсована» наречена?

– Ні, – мій водій похитав головою і міцніше стиснув кермо.

– Про це ніхто не дізнається. Мені що, піти першого ліпшого біля універу просити? А якщо в нас із ним усе зайде занадто далеко?

– Тоді спрацює мій перший варіант, – він невесело усміхнувся.

– Ну Ро-о-омо! – я надула губи. – Або я скажу батькові, що ти до мене чіплявся.

– Він не повірить, – відрізав Рома. – Це пустий наклеп, і ти це знаєш.

Я шумно видихнула, змахнувши пасмо волосся з чола. Звісно, я б ніколи так не вчинила, але мені потрібно було вибити його з рівноваги.

– Гаразд, вибач. Нічого я не скажу. Але міг би й допомогти…

– У них виникнуть запитання, – він усе так само дивився вдалечінь крізь лобове скло, на якому краплі дощу тремтіли від вібрації мотора.

– Увесь гнів обвалиться на мене. Ти взагалі ні до чого. Ну давай, ось тут, – я трохи закинула голову, оголюючи бліду шкіру шиї. – Чи ти хочеш, щоб мене видали заміж і ми більше ніколи не бачилися?

– Знаєш, зараз ця думка вже не здається мені такою жахливою, – Рома коротко рассміявся. – Принаймні ніхто не змушуватиме мене робити такі божевільні речі.

– Ти без мене з нудьги помреш. Ну ж бо… – я пересіла трохи ближче, порушуючи його особистий простір.

Рома повільно видихнув. Його погляд ковзнув з моєї шиї трохи нижче, на виріз светра. Здається, мій ранковий вибір одягу таки почав давати плоди.

– Гаразд, – видавив він.

А книга «Обійми на трьох» добігає кінця. Залишилося зовсім небагато, і зараз ще є можливість купити її за низькою ціною. Але зовсім скоро вартість значно зросте. Встигніть купити, хто хотів.

– Хлопчик твій? Бачила вас біля під'їзду.

– А. Так, – розгубилася я. Значить, все-таки Ерік.

– Я думала, у тебе інший, той, що нас привіз.

– Це просто друг, – відмахувалася я.

– З друзями не сплять.

– Що?

У мене все в душі похололо. Вона все-таки чула. Чорт, казала ж Мирославу, що стіни тонкі, але не змогла встояти перед спокусою.

– У мене гарний слух, якщо ти пам'ятаєш, – сказала бабуся, збентеживши мене ще сильніше.

Я сіла на стілець поруч із нею.

– Ба, я просто заплуталася...

Не хотілося прямо говорити, що нібито з Мирославом розійшлася, а з Еріком... чорт, таке пояснити складно.

– Буває, це діло молоде, – відмахнулася вона. – Я у твої роки теж із двома одночасно зустрічалася. Не могла визначитися.

Я опустила очі, думаючи: як добре, що бабуся не знає, що насправді означає «одночасно». Як у моєму випадку, коли один (...), а інший...

C9Zcly4-

Вітаю з Днем усіх закоханих ❤️❤️❤️

Мій телеграм