Побачення №5!

А ось і побачення №5, яке привело до Яни її кохання. А їстівний букетик в сюжет вскочив просто на ходу. :) Дарували такий комусь?) А може вам дарували? Як взагалі до такої ідеї ставитесь?

Невже Катруся вперше за тиждень знайшла нормальний варіант? Хотілося вірити в краще, але я все одно відчувала підставу. П’ятниця, 13-е ж!

І підстава не змусила на себе довго чекати… Поки я знімала пальто, до столика підійшов той, кого я точно не очікувала тут побачити. Ян. З розгубленою усмішкою. І букетом з… ковбаси, сиру і перчиків чилі, загорнутий в ніжно-рожевий папір і зав’язаний такою ж ніжно-рожевою стрічкою. Я дивилась на нього, він дивився на мене і я розуміла, що це не просто збіг, а ретельно продуманий план. План звести мене з Яном.

— Яно, а ти що тут робиш? — першим порушив тишу Ян.

— Прийшла на побачення наосліп, яке влаштувала моя сестра. 

— Катя? — Ян все ще розгублено стояв біля столику, з букетом ковбаси і дивився на мене так, ніби я була щонайменше примарою.

— А ти знаєш ще якусь мою сестру? Бо після сьогоднішнього вечора мені терміново знадобиться інша.

Вже завтра останній розділ. Про справжнє побачення.❤️

Читати: "5 побачень наосліп" 

Відеовізуалізації тут: ТікТок і тут: Інстаграм

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✨❤️приЄмна Новина❤️✨
❤️Щира подяка команді Букнет! ❤️ Сьогодні для мене стався неймовірно приємний сюрприз! ❤️ Мої книги «Тамін і Валерія. Кохання під вуаллю» та «Серце у морській солі» потрапили до івенту «Кохання після
ОпІвночІ продовження "Русалоньки" і Безодня оживає
Ви гадали, що найстрашніше для Аніки вже позаду? Ні. Це лише початок її найнебезпечнішої угоди... Сьогодні о 00:00 продовження!!! Вода підземного басейну розступилася, і з темряви піднявся Володар Берестуватого — Водяник. ТРИ
Фінал, на який ми всі чекали!
Щиро дякую кожному з вас, хто проходив цей шлях разом із Богданом, Сонею та Ксюшею! Дякую за кожні ваші вподобайки, теплі коментарі, підтримку та емоції!!! Сьогодні о 00:00 виходить найостанніша глава цієї історії. Ми
А Самір сьогодні в гарному настрої...
Ну що, з благодійного вечора ми вже отримали свою порцію… ласки (хто заходив у мій Телеграм-канал, той чудово знає, про яку саме «ласку» я говорю)). А тепер, здається, час згадати, що ми взагалі-то читаємо про мафію,
Невже це правда???
— Ліззі… Якийсь безформний приглушений голос проривався у мою свідомість. — Ліззі… Я намагалася вхопитися за нього, аби винирнути з в’язкої темряви, яка міцно тримала мене в своїх обіймах. Проте все
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше