Хотілося передати не сюжет і не події, а стан — той момент, коли світ виглядає звичним, але всередині вже щось зміщується. Коли тиша стає густішою, а реальність починає тріскати по краях.
Це зображення — не ілюстрація, а відчуття «Хронік порталу».
Те, що залишається між рядками.
Те, що передує переходу.
Саме так виглядає мить перед відкриттям.
Приємного перегляду і приємного читання.