Різнобарвне кохання♡. Знайомство з новинкою

*блог містить три анімовані візуалізації. Сподіваюся, вони у вас відтворяться.


Вітаю, друзі!
Як я вже повідомляла вчора, найближчими днями мій новий слеш-роман дебютує у флешмобі «Різнобарвне кохання» від екстравагантної Чарівної Мрії.

Попередній блог похапцем розповів вам про характер цієї роботи і подражнив невеличкиким уривком.

Сьогодні ж я пропоную детальніше ознайомитися з персонажами цього роману. Їх буде лише троє, але всі вони — ключові.

Почнімо з того, довкола якого й виникла сама історія.

Чон Чонґук

Попри те, що добра частина моїх робіт змальовує Чонґука здебільшого наполегливим, відчайдушним, більш домінантним — провідним партнером у парі, ця робота репрезентує його кардинально інакше.

І мені дуже б хотілося закохати тих із вас, хто звик до мого Чонґукі, саме в цього — несхожого на попередніх персонажів, юнака.
Сподіваюся, я впораюся з цим завданням!

Кім Техьон

Якщо Чонґук для цієї історії змінив патерни поведінки, то й персонаж Техьона, відповідно, зазнав відчутних метаморфоз.
Він не наляканий власними почуттями до тонсена (до молодшого), як в «Давно та взаємно». І вже тим паче не ніжний омега, як в «Начинка вишнево-пʼянка».

У цій історії Техьон більш подібний до себе реального — всесвітньо відомий айдол, самодостатня особистість, досить сміливий (навіть зухвалий) та незмінно турботливий.
У нього є свої тіньову сторони, як і у всіх героїв цього роману. Проте ті потаємні закамарки все ще достатньо осяяні мораллю, в порівнянні з рештою персонажів. 

Жюль

Поки зоставлю його без будь-яких додаткових описів. Лише зауважу, що це той самий Жюль, який згадувався в уривку вчорашнього блогу Різнобарвне кохання ♡. Новинка і цілком очевидно погрожував Техьону.

Я б воліла, щоб ви самі, без мого втручання, склали його психологічний портрет, визначили тип особистості тощо. Адже так буде значно цікавіше. І вам, і мені=)

Ну, й традиційний вже уривок з (майбутньої) історії:

— Що ти з ним робиш?! — наїжачився Те, щойно зробив крок назад — у реальність, в якій над Кукі схилився триклятий виродок.

Очі Чонґука вже були сповнені сліз, проте він досі лежав у тій самій позі, в якій Техьон його облишив хвилин десять тому.

— Нічого, — кінчиками блідих уст посміхнувся Жюль і поквапився поступитися місцем.

Не гаючи часу, Техьон рвонув до ліжка.

— Ку, ти…?

— Нормально, хьон! Нормально! — переконував його тонсен.

Та вигляд червоних очей і нечіткий тепер, рожевий контур губ цьому мало сприяли. Чонґук плакав — а значить, щось тут сталося за відсутності хьона. За ті нещасні лічені хвилини.

— Що ти накоїв? — Загарчав Техьон вовком.

Він мав лихий намір кинутися на пришелепкуватого жабоїда. Вже навіть кулаки були напоготові. Проте Чонґук утримав його на місці.

Жюль тим часом відійшов уже до самісіньких дверей. Здавалося, він ось-ось вислизне з кімнати, не зронивши й слова. Але в останню мить, коли довгі, аристократичні пальці вже чіпляли дверну ручку, чоловік несподівано озвався. Хоч і не відповіддю на Техьонове запитання, а якоюсь маячнею, що пробирала до самої людської суті… Але озвався.

— Я лишень позбавив ваші руки обтяжливих кайданів і вклав у них скарб, якого кожен із вас невблаганно, потай від іншого, прагнув. Хоч і боявся визнати це вголос. Не дякуйте, панове! Якби мені судилася інша доля… 

Жюль подивився на Чонґука з такою тугою, з таким неприхованим теплом… Ніби на сенс свого божевільного існування. Кукі увесь затрепетав під тим пронизливим поглядом.

— Втім, байдуже! Вже є, як є, й інакше бути не може. Мій помічник принесе вам чистий одяг. Чепуріться, збирайтеся з силами та спускайтеся до їдальні на пізню вечерю — вам варто відновити сили, перш ніж рушати в путь…

Читайте та підтримуйте роботи інших учасників флешмобу за посиланням —>  «Різнобарвне кохання»