Книга КАТ нажаль більше не доступна для прочитання. Я її видалила. Це була історія про хлопчика, який втратив родину і був свідком того, чого не мав би. Але я не змогла. Це була справжня історія. Я довго хотіла її написати, почала. 6 глав. Але, нажаль я пропускала все через себе і зупинилася. Чи намагалася повернутися? Так! Але нажаль не змогла.
Чи був у вас подібний досвід?
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене було багато разів що я видаляли книгу… Тож я вас прекрасно розумію. Значить їй просто не судилося бути прочитаною… Потрібно жити і творити далі
Olena I, Я думаю це саме головне❤️
Я таке вперше відчула років 15 назад. Тоді кожного ранку компанія молодих хлопців їздила на роботу в інше місто. Вони так сідали в авто, що там просто місця не залишалося. Але одного разу з зустрічного смуги від вантажівки відірвалася колесо і полетіло прям в це авто з хлопцями. Загинули майже всі, залишилося тільки двоє. І ті стали інвалідами. Я тоді на емоціях написала дуже великий вірш (на жаль, він не зберігся, так як був написаний тільки ручкою на папері, все згоріло у 2024 році разом з будинком на Донбасі). Цей вірш я нікому не читала(((Просто написала і заховала. Це був вибух емоцій.
Olena I, ❤️❤️❤️
ооооо, я знаю як важко описувати страждання, муки, тривоги, переживання. Якщо відчуваєте, що книга вас виснажує не потрібно її поки писати, зараз і без цього складний час...
Нікнейм, Нажаль так... Дякую вам ❤️❤️❤️
Нещодавно видалила трилер, однак, у мене просто на нього інші плани з'явились, зараз пишу його активно. Щодо Вашого рішення, то моя Вам підтримка ❤️❤️❤️
Ріна Март, Дякую вам велике ❤️❤️❤️
Правильно що зробили, якщо відчувайте що важко краще не продовжувати..
Віккі Грант, Дякую ❤️
Так, про деякі події буває важко писати...
Ларія Ковальська, Інколи навіть дуже ❤️
Значить, ще їй не час...
Дієз Алго, Можливо ❤️
Досвіду такого не було, але вважаю, що Ви вчинили вірно. Письменництво має приносити задоволення ♥️
Morwenna Moon, Погоджуюсь. Важливо мати натхнення ❤️
«Пробачте, не повірю, цього бути не може. Рукописи не горять...» — говорив такий собі професор магії, Воланд!
Сергій Більцан, Вони просто на час втіхають ....
Досвіду не було, але ви зробили правильно, що послухали свої відчуття. Можливо, колись схочете повернутися до цієї історії.
Аса Шель, Можливо. Дякую вам за підтримку ❤️
Кожну книгу ми пропускаємо крізь себе та призму своїх почуттів та відчуттів тому інколи і таке буває.
Крісті Ко, Дякую ❤️
Ви все правильно зробили.
Можливо її час ще не настав. Колись ви повернетесь до неї. А поки пишіть те, що пишеться❤️
Ганна Літвін, Дякую. Інколи мабуть варто відкласти на потім ❤️
Натхнення в написанні чогось, щоб заспокоювало душу і створювали крила ❤️
Ірина Бібік, Дякую ❤️
Шкода, що так сталось. Думаю, ви колись ви знайдете сили повернутись до історії. Або ні. Це нормальна оцінка психіки, коли ти розумієш, що не тягнеш. Краще так, ніж змушувати себе.
Удачі та натхнення на нові історії!))))) ❤❤❤
Люмен Белл, Дякую вам велике)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати