Привіт.
Трішки буковеньчиків на день сипну, бо я усе в русі.
Ці два дні у мене просто стресові. І пишу не для того, що пожалітися, а щоб привести приклад.
Вийшла розмова у мене з однією жінкою про втрату інтересу до життя у жінок і дівчат-українок в еміграції.
(є ті, кому я мушу допомогти вийти з цього стану, бо інакше не можу!)
А вона мені сказала цікаву річ: ясне діло як всім догоджати і намагатися нікого не образити, довго не протягнеш. Просто треба більше любити себе, питати себе, чого саме мені хочеться і не зажимати ті бажання, а дати собі можливість відчути себе у своєму житті важливою і потрібною.
Тому зараз я пишу про жінку, яку важко по-справжньому любити, хоч вона успішна, інтелігентна і правильна (ніяка не мігрантка, але...). Бо є в ній те, чого їй варто навчитися. Самій полюбити Амаю.
Читати роман можна тут
Щиро ваша, Ісса Белла
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
✨️❤️❤️❤️✨️
Гарні поради - на вагу золота)
❤️✨❤️ ✨❤️
Тема надзвичайно важлива, і я повністю погоджуюся з Вашою співрозмовницею. Вона сказала ключову річ: неможливо довго протягнути, намагаючись догодити всім і нікого не образити. І Ваша ідея написати книгу на цю тему — просто класна, вона зараз дуже на часі.
Тут працює залізне правило авіації: спочатку кисневу маску на себе, і тільки потім — на дитину.
Думаю, жінки в еміграції сьогодні — це часто ПТСР у квадраті, де переплітаються травма війни, провина та повна дезорієнтація. Якщо допомога таким жінкам — це Ваша робота, то розділяти ролі потрібно надзвичайно жорстко. Не можна нести ці історії додому, у свою сім'ю, хоча я розумію, наскільки це важко.
Допомога має йти від надлишку сили. Любити себе і чути власні потреби — це не егоїзм, це єдина робоча стратегія виживання зараз. Успіхів із книгою! ✨
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
✨❤️✨
Це важливо, дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати