Додано
10.02.26 12:44:05
Ми СтворенІ Не Для Кохання…
ПРОСТО ЗАЛИШУ ЦЕ ТУТ…
Лев дивився просто в нутро. І погляд був не вовкуна, не мисливця. Людини. Того, хто живе з вибором щодня.
— Знаю… звісно, вирішиш, — відповів Лев тихо. — Але, Йоне…
— Досить. Я лиш хочу знати напрямок, — голос мій затвердів. — Куди вона попрямувала — інше можеш залишити при собі. Я не потребую родини, бо не створений для цього. Не для дурних ніжностей. Не для тепла. Залиш ті слівця для молодняка.
Я розвернувся, різко. Вихопив рюкзак з-під дуба. Ремінь деренчав, мов ланцюг на шиї, поки я його закидав на плечі.
— Дякую за допомогу. Може, ще побачимось. А може, й ні.
Й рушив.
Й рушив.
Але його голос, м’який і глухий, пробив крізь спину:
— Знаю, ти вважаєш її смертю… темним жнецем. Але, Йоне — це не так. Я був близько до того краю. Однією ногою — вже в пеклі. Ти це знаєш. І вона… Вона не смерть. Коли я вперше вловив її запах, — продовжував він тихо, а я застиг, слухаючи, — подумав, що то чудовисько. Що прийшло забрати борг за всі роки, прожиті мною обманом. Але потім… Коли перестав бачити в ній лише зло — всі її вчинки стали логічними. І… правильними. Йоне, вона лиш намагається вижити. Так, як уміє. Як і ми. Вона захищається від цього світу. І… від тебе.
Я не відповів. Просто пішов. Пішов виконувати свій обов’язок.
ВОВКУН. ПРОДОВЖЕННЯ. 14 Розділ. Оновлення 13.02

Белла Ісфрелла
615
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, любі читачки! Куди не кинь оком — самі владні чоловіки, еге ж? Ну, якщо говорити про романи. Реальність, звісно, розчаровує, але... пофантазуймо на мить :) Може, в житті (та й у романі для різноманітності) краще
Якщо ви чекали на новинку від мене — вона стартує вже завтра ОПІВНОЧІ, з 11 на 12 лютого. І одразу попереджаю: це не про ніжні троянди й випадкові поцілунки під дощем. Там цього не буде. Це дуже гаряча,
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! Давно ми не бачили Брайана, еге ж?)) Не скажу, що рада його присутності, як і Кейн, як і всі, та що поробиш: ментор, ну дуже любить власну роботу... – Не хочу вас уривати… Кейн
ПРОСТО ЗАЛИШУ ЦЕ ТУТ… Лев дивився просто в нутро. І погляд був не вовкуна, не мисливця. Людини. Того, хто живе з вибором щодня. — Знаю… звісно, вирішиш, — відповів Лев тихо. — Але, Йоне… — Досить. Я лиш
Елевонда. У цій частині ми повертаємося до нашої вже другорядної героїні Брігель, яка вирішила, що має право просто насолоджуватися своїм життям після всього, що пережила. Я прочинила двері і відчула…що прокидаюся. –
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВау, який кайфово-полум'яний арт! ( ◜‿◝ )❤️
❤️❤️❤️
Дуже емоційно... ✹♥︎☀
❤️✨❤️
Чарівний блог
Який гарячий і водночас ніжний візуал❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Дуже гарний візуал ❤️❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Візуал неймовірний))
Стасія Мун, Дякую)))❤️❤️
Чарівний візуал ❤️❤️❤️
Кіт Анатолій, Магія ШІ❤️
❤️❤️❤️❤️❤️
Мельська Наталі, Дякую))
Дуже вже цікаво❤️❤️❤️
Люмен Белл, Дякую❤️
Йон такий відданий✨️✨️✨️
Ганна Літвін, До вовчої відданості)))
Пристрасна картинка ❤️❤️❤️
Катерина Винокурова, Друга книга Вовкуна))
Візуал вогонь ❤️❤️❤️
Діалоги дуже хвилюючі !!! А візуалізація така чарівна ❤️✨
Діана Лисенко, ❣️
Такий гарний арт ♥️
Джулі Мун, Дякую! І головне схожі на своїх героїв))
❣️♥️♥️♥️❣️
Чарівна Мрія, ❤️❣️❤️
♥♥♥
Олена Ранцева, Дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати