Коли здається доля уже зробила свій вибір…
коли навіть найсильніші падають…
і серце магістра стискається у кігтях безжального судді —

шанс залишається лише один.

П’ятнадцятий ранг.
Одна-єдина навичка.
І ворог, якого неможливо перемогти.

Він не герой.
Не обранець.
Лише шукач, який відмовився втратити віру, навіть тоді, коли доля вже сміється йому в обличчя.

Жнець прийшов завершити гру.
Та він не знав одного:
останній шанс — це не чергова навичка, закляття чи  їх поєднання…
а пробудження справжньої суті.

Коли музика затихає.
Коли друзі падають.
Коли людське тіло більше не витримує —

на поле бою виходять ті, про кого не писали в хроніках.
Ті, кого не було на стінах печер.
Ті, кого не повинно існувати.

І якщо світ має згоріти —
він згорить у реві, іклах та кігтях.

Фінальна сцена книги.
Останній бій.
Останній шанс.