Супер знижка на супер книжку )))

Привіт, мої хороші. 

Сьогодні знижка на одну з моїх улюблених книг.

 "Моє Чудо-висько." Веселі,  харизматичні  головні  герої , протистояння характерів, шалена пристрасть   і  сільський   колорит.  Не  пошкодуєте!❤️

 АНОТАЦІЯ    

    Орест- самовпевнений, самозакоханий, столичний красень,з дуже заможної сім'ї , який не може зрозуміти, як його старший брат міг закохатись в сільську просту дівчину. Він намагається відмовити брата зустрічатись з нею , але погоджується поїхати в село разом з ним. Там він знайомиться з сестрою братової дівчини, яку зненавидів з першого погляду. Вона незграбна, смішна, уїдлива і просто до сказу його дратує. В них взаємна ненависть з першого погляду і при кожній зустрічі намагаються чим болючіше вколоти один одного. Марта терпіти не може таких нахабних, самозакоханих піжонів і присяглась перетворити перебування Ореста в селі на справжнісіньке пекло. Цей багатій так її дратує, що іноді здається, що вбити готова... Хто ж кого доведе першим і чим закінчиться це божевілля?

Гумор.  Емоції.  Шалене  кохання.  Проста  дівчина  і  багатий  хлопець.  Пристрасть.  Село.

18 +

     УРИВОК

        Заснув    десь    під   ранок ,    а    прокинувся    від   якогось  шуму.   Швидко   підіймаюсь   і   виходжу    з   кімнати.    Малявка    на   кухні   нишпорить   по   тумбочках.    Спираюсь   на   одвірок   і   посміхаюсь   спостерігаючи   за   тим ,   як   вона    щось   наполегливо    шукає.   В   моїй   футболці ,   яка   ледь   прикриває   апетитні   сідниці   і   з   босими   ніжками.  Знов   стояк .  Трендець!   Вологе   волосся    розсипане    по   спині.   Вже   навіть    в    душ    встигла  збігати.   Моя   казкова   русалочка.  Дивлюсь   на   неї  і  відразу    свідомість   малює     картинки ,   як   я   піднявши    за    сідниці    саджу     її     на    стіл і...   Оооох   дідько.  Бідаааа!   Не    знаю   чи    довго   так     витримаю.   Підходжу   ближче   і    відчуваю   запах   свого   гелю   для   душу.    Мені   це   до   божевілля    подобається.    Наче   вона   вже   належить    мені ,   тому   що    пахне    мною. 

     - Доброго   ранку   злодюжко.   Гроші   і   цінні   речі   знаходяться    в    іншому   місці. - посміхаюсь.  Вона   підскочила   з  несподіванки.

     - А   в    якому    місці   знаходиться  хоч   якась   їжа? - бурчить. - Я    крім    миші   нічого   не   знайшла.

     -  Якої   ще   миші?  - не  зрозумів.

     - Тої    що    в    холодильнику   повісилась. -  сміюсь   і   обіймаю   її.

     - Кажи   що   ти   хочеш ,   я   зараз    все   замовлю. Я   не   готую ,   тільки   чай ,   кава ,   яєчня  .   Та   й   взагалі     я    практично   ніколи   вдома    не    їм.  -   цілую   в    маківку.  Марта   відходить .

     - Не   роби   так    Оресте. - опустила   голову.  - Те   що   було    вчора...  Це ...  Це    нічого    не     означає.   Це   помилка.   Забудь .  - посміхаюсь.   Я   чекав   цих   слів.   Яка   ж   ти    передбачувана   малявко.   Але   вибач ,   таке   не   забувається.   Та   й   навряд   чи   ти    сама    забудеш...

     Ми   зробили   замовлення   і   поки   Марта   пішла   перевдягатись ,  я   дозамовив  ще   букет   квітів.   Хочеться   зробити   їй   приємно.  Вона   не    виходила   з   кімнати ,   поки   не   привезли    наше    замовлення.   Я  прекрасно   розумію    що   вона    ображається   і   чорт ,   я   навіть   не   подумав ,   що   вона  не   просто   знає   про   секс  з   тою   дівчиною ,   а  могла   чути   нас   і...  Коротше ,   облажався    я  не   по-дитячому .   Набухався   і   ні   про    що    не   думав,   тільки  про   свої   потреби,   які   в   повній   мірі   так    і   не   задовольнив.    А   головне ,   я   не   думав  що   в   неї   є   справжні     почуття  до    мене...  А   вони   є .   Зараз   я   це    бачу.    Дурень.   Мені   шкода .   Хочу    все   виправити,   та   поки   що   не   знаю   як.  

     Коли   забрав   замовлення,   поставив    все   на   кухні   і   взявши   квіти ,   йду   до   малої.  Стукаю   в   двері.

     -  Монстрику ,  сніданок   приїхав. 

     - Сам   ти    монстрик.   - відчинила   двері   і   дивиться   спершу   на   квіти ,   потім   на   мене.  Іронічно   підіймає   брови. - Це   мій   сніданок?  - я   почав   сміятись.

     - Ну...  ти   звісно   можеш   це   з'їсти ,  якщо   дуже   голодна ,   та   за   наслідки   я   не   відповідаю. -  протягую   їй   квіти.

    - Не   треба   Оресте.  - каже   ставши  серйозною. -  Це   зайве.   - обходить   мене   і   прямує  на   кухню.   Зупиняю    впіймавши   за   руку...

Гарного дня!