Привіт!

Сьогодні у маєтку Грановських дуже напружений ранок, а саме сніданок. Ася не на жарт розлютила Великого Архітектора. Який вважає, що все повинно бути ідеально доглянутим. 

Фрагмент 25 глави:

Ми зайшли до їдальні саме тоді, коли Олексій Миколайович розгортав ранкову газету. Він виглядав бездоганно: білосніжна сорочка, ідеально зачесане волосся. Олена Вікторівна сиділа навпроти, бліда й тендітна, наче порцелянова фігурка, яка от-от розсиплеться від гучного звуку.

— Доброго ранку, — промовив Олексій, не піднімаючи очей від сторінки. — Радий, що ви вирішили повернутися до сімейного вогнища. 

Він повільно склав газету і нарешті подивився на мене. Його погляд миттєво зафіксувався на моїй щоці, де синець від його удару вже налився багрянцем.

— Анастасіє, — він злегка нахмурився, і в його голосі з’явилася та сама фальшива турбота, від якої нудило. — Ти, мабуть, дуже поспішала, що забула про макіяж. У твоєму стані... з такими “слідами втоми”... не варто з’являтися на людях. Це псує естетику нашої родини.

Я відчула, як Марк поруч напружився, але я випередила його, спокійно піднімаючи чашку з чаєм.

— Я вирішила, що без макіяжу мені сьогодні краще, — мій голос пролунав дивно дзвінко у цій стерильній тиші. — Шкірі потрібне повітря. І на роботу я поїду саме так. Хай колеги бачать справжнє обличчя цього тижня.

Олексій стиснув щелепи так, що на щоках заграли жовна. 

— Робота лікаря — це довіра. А пацієнти не довіряють тим, хто виглядає... недоглянутим. Це порушує архітектуру образу.

— Пацієнти довіряють тим, хто каже правду, — відрізала я. — Синець заживе, Олексію Миколайовичу. А от репутація клініки, де б’ють лікарів або використовують сумнівні препарати — ні.

Чи правильно вчинила Ася? І як би ви вчинили на її місці? 

Всім гарного дня.